З життя грошей

І справді, гроші давно переросли функцію платіжних коштів. Вони можуть бути чим завгодно. І питанням політики (як показує ситуація з білоруським замовленням словакам), і ідеологічним маніфестом (згадаєте хоча б старі радянські грошові знаки з Леніним, американські долари з In God We Trust або українські купюри в десять гривень із Мазепою), і об'єктом страсті (скільки драм знає мир колекціонерів!). Ще вони, гроші, можуть бути предметом мистецтва. Недарма дизайнер і автор книги The Art of Money Дєвид Стендиш навіть склав в 2008 році рейтинг десяти найкрасивіших купюр, перші три місця віддавши франку Французької Полінезії, рупії Мальдівських островів і добрі Сан-Томе й Принсипи. Рейтинг, безумовно, суб'єктивний і тому небезперечний. До того ж із приходом євро з обігу зникла значна кількість гарних національних банкнот.

ВОНИ БУЛИ Первимипоявлением перших монет - не зовсім звичного нам сьогодні виду й форми - людство зобов'язане жившим на заході Малої Азії лидийцам. Подія це ставиться приблизно до 687 року до н.е. Перші ж круглі плоскі монети з єлектрума, природного золота з більшим утримуванням срібла, зроблені теж у Лідії через 30 - 40 років. Близько 550 року до н.е. тут почали чеканити окремо монети срібні й золоті.Функція чи грошей не із самого початку не обмежувалася одними платежами. Першим, хто спробував використовувати їх для, як ми б тепер сказали, полуниці, був Пилип II, цар Македонії. В 356 році до н.е. він повелів отчеканить на золотих статерах себе, що перемагає в олімпійських перегонах на колісницях. Цікаво, що в римлян монети з'явилися відносно пізно, приблизно наприкінці III століття до н.е. У порівнянні з Античністю в Середні століття, особливо в їхньому початку, розвиток грошей сповільнилося. Різкий стрибок відбувся після відкриття Америки, що стала, особливо спочатку, багатим джерелом дорогоцінних металів, що дало поштовх монетній справі.Перші паперові грошові знаки з'явилися набагато пізніше монет, і в Китаї. Європейці відстали майже на вісім сторіч, і піонерами отут в XVII столітті стали, за деяким даними, шведи. Прикладу скандинавського королівства пішли й інші європейські країни, а в Росії асигнації почали друкувати в 1769 році при Катерині II.

ГЕРКУЛЕСОВИ Столбислово "долар" - перероблене на англійську мову "талер". Талери почали робити в 1519 році зі срібла, добутого на руднику в богемском місті Иоахимсталь (нині - Яхимов у Чехії). Спочатку нові монети називалися иоахимсталери, пізніше назву скоротили до талера.Окремого згадування гідний талер, що чеканили в Австрії в 1765 - 1780 роках: із зображенням імператриці Марії Терезії, удови імператора Франца I. Він став головною грошовою одиницею на Аравійському півострові, де йому приписували магічні властивості й носили на шиї як талісман. У ряді арабських держав він чеканився до 1924 року, а подекуди в Африці - до кінця 1935-го. В 1943 році Джібуті останньої вивела його з обігу. Грошовою одиницею США долар став в 1792 році. Відомий в усьому світі символ долара з'явився в тридцяті роки XIX століття. Швидше за все, він був запозичений у песо: множина песо - Ps, причому буква s нависала над Р, і американці спростили символ, зберігши s, а від Р залишивши вертикальну риску. Є пояснення й двом рискам: на іспанські песо були зображені дві колони, що символізували скелі на протилежних берегах Гибралтару - Геркулесови стовпи. Не випадково в американських колоніях песо нерідко називали стовповим доларом. Дві риски узялися саме від стовпів.

"ПОДВІЙНИЙ ОРЕЛ""Подвійний орел" - це золота двадцатидолларовая монета, створена видатним скульптором Огастесом Сент-Годенсом за зразком грецьких монет і існуюча сьогодні в єдиному екземплярі. Монетний двір США чеканив "орлів" з 1849-го по 1933 рік, коли був випущений останній тираж з 445 000 монет. У США в той час бушувала Велика депресія, країна відмовлялася від золотого стандарту, і президент Рузвельт розпорядився вивести золотих "орлів" з обігу й переплавити. А через сім років у Мінфін США звернулися представники єгипетського короля Фарука, жагучого колекціонера, із проханням дозволити вивіз із Америки якоїсь золотої монети. Лише через кілька місяців після видачі дозволу хтось все-таки звернув увагу на опис монети й зрозумів, що це "подвійний орел". Справа в тому, що Джордж Макканн, що був в 1937 році головним касиром Монетного двору, перед переплавленням украв десять "орлів". Дев'ять із них були знайдені й переплавлені, а з поверненням десятої, через війну й важливе стратегічне положення Єгипту, вирішили почекати. В 1952 році в Єгипті відбулася революція, Фарука скинули, а його колекцію з 8500 монет виставили на аукціон. Вашингтона попросив зняти "подвійного орла" з торгів і повернути в США, але монета зникла більше чим на 40 років. В 1996 році лондонський колекціонер Стивен Фентон спробував продати неї в нью-йоркському готелі Waldorf-Astoria видававшим себе за колекціонерів агентам секретної служби. Монету в британця відняли, його самого посадили у в'язницю, але, вийшовши на волю, Фентон звернувся в суд і зажадав повернути "орла". Увесь час, що тяглися розгляди, той зберігався в підвалі Центра міжнародної торгівлі в Нью-Йорку, але за кілька тижнів до терактів 11 вересня влади й Фентон домовилися продати монету на аукціоні й поділити гроші, так що раритет перевезли у Форт-Нокс. Улітку 2002 року невідомий покупець придбав неї за $7 590 020, в 379 501 разів дорожче номіналу.

ТРУДНОЩІ Подделкиплатежние коштів підробляли, здається, завжди. Коли в Мексиці, наприклад, грошима служили стручки какао, заповзятливі люди заміняли зерна дешевою начинкою й розплачувалися пустишками.Найдавнішим з відомих історикам законів про підробку грошей уважається закон Корнелія про підробку заповітів і монет, прийнятий в IV столітті до н.е. у Римі. Фальшивомонетничество вважалося державним злочином, винних у якому розпинали, спалювали або віддавали на розтерзання диким звірам. У Німеччині в XII столітті власник "неправильної" монети, що не зумів довести, що придбав неї через незнання, у найкращому разі міг втратитися великого пальця, а в гіршому бути четвертований. У середньовічній Франції за підробку грошей відрубували руку. По указі Людовика IX від 1262 року фальшивомонетників вішали, а в Бретані й зовсім кидали в казан з окропом.В 1462 році новгородци утопили у Волхові декількох земляків, обвинувачених у виготовленні фальшивих монет. Цар Олексій Михайлович загрожував у Соборному укладенні 1649 року залити в горло розплавлений свинець майстрам, які зважаться на самостійне виготовлення мідних і олов'яних грошей або стануть додавати в срібло мідь, олово або свинець. У правління Петра I за додавання в монету менш коштовного металу винним загрожувала страта, а за зменшення ваги монети - посилання на галери. До речі, настільки ж суворо карало й недоносительство. Найчастіше підробляли й підробляють американські грошові знаки. До кінця Громадянської війни в США (1865 рік) несправжніми були майже третина північноамериканських доларів. Загрозливе становище змусило Мінфін заснувати 5 липня 1865 року секретну службу, у завдання якої споконвічно входила боротьба з фальшивомонетничеством, і лише пізніше до цього додалася охорона перших осіб держави й членів їхніх родин. В "особистому заліку" рекордсменами в справі виготовлення псевдодолларов уважають канадців, які в 70-х роках минулого століття поставили ця справа, що називається, на потік: Реалю Дюпонові і його трьом братам приписують виготовлення й збут майже $112 млн, а родині Джозефа Багдасаряна - деяким менш $15 млн.Звичайно сутужніше всього підробити спеціальний папір, склад і технологія виготовлення якої звичайно - одна із самих строго охоронюваних гостайн. Широко застосовуваний для захисту купюр "фокус" - волокна, які додають у папір при її виготовленні, причому не тільки в глибину, але й на поверхню. Пофарбовані волокна можна побачити неозброєним оком, безбарвні видні тільки в ультрафіолетовому світлі. Також у момент виготовлення паперу, на початку її сушіння, до складу додають дуже міцні пластикові, металізовані або металеві нитки й смужки шириною 1 - 1,5 мм. Ну й, звичайно, водяні знаки. Вони вперше застосовані в 1697 році в Англії. З тих пор технологія їхнього нанесення все вдосконалюється, і незабаром вони будуть і зовсім кольоровими.При випуску паперових грошей часто використовують оптичні ефекти - зміна кольору, а іноді й малюнка, залежно від кута зору. Найбільш надійним способом досягнення оптичного ефекту на грошових знаках високого достоїнства вважаються голограми й кинеграмми.Більша таємниця, звичайно, і хімічна формула фарб. У них додають різні пігменти, які світяться в ультрафіолетових променях, а для додання металевого блиску - малюсінькі металеві гранули.Крім того, життя фальшивомонетникам ускладнюють, застосовуючи тиснення, видиме тільки під певним кутом, філігранні малюнки з безліччю дрібних, важко відтворених деталей, нанесення мікротексту й т.д.Втім, чинність дії, як відомо, дорівнює чинності протидії, так що на кожний хитромудрий хід однієї протиборчої сторони відразу треба відповідний, не менш хитромудрий. І схоже, що триває от уже два з половиною тисячоріччя протистояння може закінчитися тільки з відмиранням грошей, як таких. Тобто - не в цьому житті.Гроші - це шосте почуття, без якого інші п'ять марні.    СОМЕРСЕТ МОЄМ, АНГЛІЙСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК (1874 - 1965)

Першим, хто спробував використовувати їх для, як ми б тепер сказали, полуниці, був Пилип II, цар Македонії, що повелів отчеканить на золотих статерах себе, що перемагає в олімпійських перегонах на колісницях

Гроші для людей розумних становлять кошти, для дурнів - ціль.   АДРІАН ДЕКУРСЕЛЬ, ФРАНЦУЗЬКИЙ ДРАМАТУРГ, ЖУРНАЛІСТ (1821 - 1892)

Коли в Мексиці, наприклад, грошима служили стручки какао, заповзятливі люди заміняли зерна дешевою начинкою й розплачувалися пустишками.

Джерело: www.bankir.ru