Як відкрити салон краси. Forbes розклав усе по поличках

Інструкція із применениюкакие ризики в цього бізнесу? Скільки грошей буде потрібно на старт?  Що потрібно для успіху? Як заощадити? Як розвивається зараз індустрія краси? Де шукати співробітників? Чи можна відкрити салон краси, не маючи досвіду?Forbes розклав усе по поличках. Нижче ви знайдете відповіді на ключові питання, які задає підприємець, що бажає відкрити салон краси.Те ж саме ми проробимо й з іншими видами бізнесу. Сподіваємося, ця інформація допоможе правильно зробити перші, самі критичні для майбутнього всього справи, кроки.Чому ця бізнес-ідея приваблива навіть у кризу1. Турбота про красу - фундаментальна потреба. Які б не були часи, стригтися й зафарбовувати сивину, робити укладання й манікюр люди не перестануть. Щорічно ринок росте на 15-20%.

2. Для салону краси досить невеликого приміщення - у бізнес-центрі або торговому центрі, де ціни оренди саме впали. Підійде й перший поверх житлового будинку в спальному районі.

3. Почати можна з малого - перукарського залу на п'ять крісел і кабінету манікюру-педикюру, а до складних процедур начебто ін'єкцій ботокса й мезотерапии переходити поступово, у міру нагромадження досвіду й розширення клієнтури.

4. Стартові вкладення невеликі. Облаштованість салону площею 100-120 кв. м в орендованому приміщенні обійдеться в 2-3 млн рублів. Можна купити франшизу або готовий бізнес. Ще пари років тому за працюючий салон потрібно було віддати не менш 1,5-2 млн рублів, зараз деякі власники готові продавати салони й за 1 млн. До кризи салон краси окупався за півтора-два роки.

5. Еть можливість масштабувати проект і залучити інвестора. Інвестиційний фонд Mint Capital, в 2007 купив за $8 млн частку в мережі салонів «Моне», результатами задоволений. За перший рік спільної роботи виторг компанії виросла на 57%, в 2008 році - на 82%, до $24 млн. У кризу «Моне» не відкриває нових салонів і навіть закрив частину існуючих, але, за прогнозом акціонерів, виторг за 2009 рік виросте на 10%. «Ми б стали інвестувати в мережу «Моне» і зараз», - говорить представник фонду Володимир Залужский.

Не обов'язково починати цей бізнес "з нуля". У світі більшість мережних салонів розвиваються по системі франчайзинга: під маркою Dessange, наприклад, працює більше 500 салонів в 40 країнах і 350 магазинів, що торгують фірмовою косметикою. Природно, розкручена марка допомагає залучити клієнтів, які навряд чи пішли б до починаючого підприємця:

Каталог франшиз салонів краси

«Я не вчився на перукаря»Що потрібно для успіху? Forbes розпитав про це Ігоря Стоянова, власника самої великої в Росії мережі салонів краси Persona Lab.

Перший заклад Ігор відкрив у липні 1998 року, напередодні кризи. Зараз полсотни салонів працюють у п'яти містах, виторг компанії торік перевищив $20 млн.- Із чого починати?- З наміру.  Навіщо мені це потрібно? Що я хочу одержати в результаті? Чи можу я прожити без перукарні? Треба відповісти собі на ці питання.- Потрібно чи власникові салону вчитися професії стиліста?

- Я не вчився. Якось на початку 1990-х стригся й запитав у перукаря, скільки варто відкрити салон. Він відповів: $30 000. Так усе почалося. Зараз, через 14 років, я пішов учитися на перукаря. Тепер розумію, що таке проділ, зони й так далі.- Як знаходите правильне місце для закладу?- У Харуки Мураками в одному з добутків є персонаж, що відкриває ресторан. Коли йому риелтори пропонують місце, він іде туди й довго сидить напроти цього закладу. Якщо бачить, що зі здебільшого перехожих він може знайти загальну мову, виходить, місце йому підходить. Я беру той же принцип за основу.- Який повинен бути середній чек?- У нас - 1000-1500 рублів. Зараз в «Персоні» ще діє система із чотирьох цінових градацій: вартість стрижки коливається від 700 до 3000 рублів. У вихідні можна підстригтися за 50% від вартості. Це послуга для нових людей, які приїжджають у Москву, студентів і випускників.- За рахунок чого ціна така низька?- Їх обслуговують майстри-новачки, яким потрібно набрати потрібну кількість клієнтів. Новачки, що надходять на роботу в «Персону», чітко уявляють собі свої перспективи. Службові сходи складаються із чотирьох рівнів. Кожний наступний відрізняється по оплаті від попереднього не менш чим на третину.- Де ви берете майстрів?- Ми шукаємо незвичайні рішення. Наприклад, зараз учимо манікюру й педикюру глухонімих. Перших уже направили на роботу. Вони прекрасно набирають клієнтську базу буквально за місяць.- Як розкрутити бізнес?- Якщо просто вкладати гроші в рекламу, те їх потім не окупити ніколи. Мені вдалося зробити імідж-лабораторію для телезірок і школу стилістів. Так я розвив бурштин і узнаваемость. Можна розкручувати майстри-зірку, а якщо є побоювання, що вона піде, то просувати себе як зірка.

Цифривелика чи конкуренція? На які показники треба орієнтуватися? Як розвивається індустрія у світі?

5500 салонів краси працюють у Москві, кількість перукарень у Росії - більше 20 000. У США приблизно стільки ж - 20 300 салонів.500-700 салонів краси щорічно відкривалося в Росії до кризи.15-20% у рік - темпи росту ринку в Росії. У США - 5,5%.5% - така маржа салонів краси в США. У Росії бізнес більше рентабельний - 20-30%.

20-30 московських салонів на місяць міняють власника.$7 млрд - обсяг ринку краси в Росії.1500 рублів - середній чек за стрижку й фарбування в Москві.$10,3 у годину, включаючи чайові, заробляє в середньому перукар у США (дані 2006 року). У Москві заробіток перукаря - $1500-2000 на місяць.$250 000 у рік - середній річний виторг салону в США. У Москві - біля $80 000.

10 фактів, які потрібно знати, щоб не розоритися1. Будьте готові до того, що перші два-три місяці, поки в салону не з'являться постійні клієнти, ви будете втрачати гроші. На поточну окупність бізнес виходить у найкращому разі за три-чотири місяці, у середньому - через рік.

2. При виборі місця для закладу перевірте, чи не зацікавлений власник приміщення у відкритті такого ж бізнесу. Якщо після двох-трьох років роботи втрачаєш місце, то фактично втрачаєш і бізнес - більшість клієнтів будуть приходити по старій адресі, не обертаючи уваги на зміну власника.

3. Норма чистих прибутків, що рекомендується, яку потрібно враховувати при складанні прейскуранта, - не менш 30%. Причому таку рентабельність повинна мати кожна послуга, надавана салоном.

4. На єстетические послуги - стрижку, фарбування, солярій, манікюр і педикюр - ліцензія не потрібно. Вона потрібна для косметологічного кабінету, терапевтичних процедур (масаж, обгортання), ін'єкцій (мезотерапия, ботокс). Потрібно також оформити договори на утилізацію волось, голок і шприців, ламп для солярію - їх не можна викидати зі звичайним сміттям.

5. Майстри звичайно працюють на окладі й відсотку (як правило, 30% від вартості послуги й 10% від роздрібних продажів косметичних коштів). Адміністратори одержують крім окладу 1% від обороту всього салону. Ступінь їхньої зацікавленості не повинна бути нижче, ніж у майстрів, інакше адміністратор буде блокувати потік клієнтів.

6. Майстрам-Новачкам після прийому на роботу потрібно допомогти із записом. Конкуренція серед стилістів сильна, і перспективного майстра можуть попросту вижити з колективу.

7. Текучка кадрів у закладі неминучий. У середньому за рік з кожних 10 майстрів звільняється 6-8 чоловік. Стежите за динамікою вироблення: якщо показники співробітника впали, він або подрабативает на стороні, або є конфлікт із адміністратором.

8. Успіх салону залежить не тільки від майстрів, але й від таких прозаїчних речей, як каналізація й висвітлення. Якщо немає потужного каналізаційного стоку, то при роботі декількох майстрів постійно будуть виникати засори. А світло впливає на емоції відвідувача. Клієнт не повинен бачити синців під очима, колір волось не може бути перекручений.

9. За рік-півтори кількість постійних клієнтів салону повинне досягти 50-80% від їхнього загального числа, по оцінках Володимира Єрмолаєва з консалтингової компанії Deloshop. Звичайно клієнти вишиковують відносини з конкретним майстром, а не із салоном. От чому важлива лояльність персоналу: якщо стиліст іде, іде й клієнтура.

10. Берт Кардер, виконавчий директор американської консалтингової компанії Salon Training International, уважає, що продаж косметичної продукції повинна приносити салону 20% виторгу. «І ці 20% забезпечать той же прибуток, що 80% надходжень від послуг, - говорить консультант. - Більшість салонів не віддають собі в цьому звіту, поки не починають метушитися, щоб звести кінці з кінцями».

Як шукати співробітників

Успіх салону залежить від персоналу - клієнти вертаються до конкретної людини. Шість підприємців, опитаних Forbes, діляться своїм досвідом роботи з персоналом

Наталя Артемова, власниця мережі салонів «Ваш стиль»: «Я відправляю людей на навчання в школи при інших мережах. Наші співробітники платять за своє навчання самі, але ми надаємо їм позички. Ножиці, гребінці, інструменти для манікюру й педикюру, до речі, майстри теж купують самі».

Олександр Глушков, власник мережі «Моне»: «Я візьму на позицію адміністратора людини, що був диджеем, любить театр і образотворче мистецтво. Цікавий образ повинен бути й у майстра, і в адміністратора, і в бухгалтера».

Олександр Мисин, власник мережі салонів « Мисин-Студио»: «Я набираю молодих людей у коледжах і продовжую їх учити. Під час співбесіди дивлюся не стільки на те, що вони вміють робити руками, скільки на їхній коммуникабельность, інтелектуальні здатності. Я шукаю в них потенційну здатність продавати свої послуги. Для роботи в наших салонах ці люди будуть готові роки через два - звичайно вони працюють все це час в інших салонах і ходять до мене на підвищення кваліфікації. Я вчу їх, які теми варто обговорювати із клієнтом, як поводитися з різними психотипами».

Анетта Орлова, власниця салону «Анетта», автор книги «Жінка в гарному бізнесі: як організувати й привести до успіху підприємство індустрії краси»: «Я беру майстрів зі стажем не менш трьох років. Їхню роботу відразу повинен подивитися гарний експерт, але не потенційний конкурент по роботі. Адміністратора потрібно шукати з досвідом роботи в області продажів, але не в салонному бізнесі».

Дмитро Винокурів, власник «Студії краси Дмитра Винокурова»: «Я віддаю перевагу майстрам-чоловікам - вони тонше почувають жіночий образ. Ставитися до співробітників треба як до творчих особистостей. Якщо ви вважаєте, що ваші стилісти - мастеровие, то не підніметеся вище перукарні №5».

Андрій Сильченко, власник мережі перукарень Maija: «Я ввів п'ятиденний робочий тиждень і восьмигодиннийий робочий день. При такому графіку компанії потрібно менше працівників. У салонах, де 12-годинні зміни, 60% часу - простій. До того ж у моїх майстрів просто немає часу, щоб працювати на стороні. Ми пояснюємо їм, що робота в салоні - це ресторан, а обслуговування вдома - пікнік».

Джерело: www.forbesrussia.ru