Як попередити наступну кризу?

Чи марна в дійсності макроекономічна теорія? Аж ніяк немає. Багато економістів намагаються витягти уроки із глобальної економічної кризи й, тим самим, виробити механізми для підтримки економічного росту в майбутньому.

Шин Хьюн Сонг, Принстонский університет

Основна ідея: Федеральна Резервна система повинна вчасно здавлювати кредитні міхури, піднімаючи процентні ставки.

Фінансова криза виникла переважно завдяки тому, що компанії й домашні господарства занадто багато запозичили. Шин засуджує макроекономістів за те, що вони розробляли  моделі, які не враховували можливість виникнення ризиків, таких як кредитні міхури або погіршення стандартів кредитоспроможності. «За минулі 10 років основні наші колеги в макроекономіці до деякої міри ігнорували фінанси» - говорить він.

На думку Шина, економісти Федеральної Резервної системи не розглянули щирі проблеми. «Ці речі накопичувалися за спиною центробанків. Це була мертва зона».

Шин уважає, що ФРС повинна підвищувати процентні ставки, коли обсяги кредитування швидко розширюється. Розробити більше зроблені моделі економіки складно, але як відзначає Шин, це можливо.

Роджер Фармер, Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі

Основна ідея: ФРС повинна здійснювати великі придбання звичайних акцій, щоб повернути довіра інвесторів і відновити економіку.

Фармер думає, що покупка ФРС акцій була б більше ефективним заходом, чим бюджетні видатки, проведені адміністрацією Обами. Він побоюється, що якщо правительство надасть більше грошей громадськості через збільшення видатків або зниження податків, то люди не будуть їх витрачати, поки продовжують відчувати втрати, зв'язані зі зниженням фондового ринку.

Відповіддю для ФРС, на думку Фармера, буде установка цілей росту фондового ринку й придбання достатнього обсягу акцій (через індексні фонди) для їхнього досягнення. Більше високий курс акцій частково відновить добробут людей і буде стимулювати видатки, створюючи умови для економічного процвітання. У період економічного буму він рекомендував би ФРС продавати акції для підтримки потрібного рівня цін.

Подібна практика колись застосовувалася в Гонконгу, Tайване і Японії. Результати були неоднозначними, але, уважається, що вона надала допомогу в порятунку Гонконгу від азіатської фінансової кризи в 1998 році.

Томас Сарджент, Нью-Йоркський університет і Гуверовский інститут

Основна ідея: економіка волатильна, частково, тому що домашні господарства й бізнес дотримуються «неміцних подань» про те, що зміни відбуваються швидко.

В 1970-их Сарджент був одним із прихильників теорії «раціональних очікувань», що говорить, що звичайні люди можуть правильно очікувати діапазон і ймовірність можливих майбутніх результатів.

Тепер Сарджент уважає, що теорія була зайво спрощена. У дійсності, як він пояснює, домашні господарства й бізнес дуже мінливі. Події, такі як несподівані дії правительства або банкрутство великої компанії, можуть змусити людей рішуче переглянути свої подання про те, що може потім трапитися.

Гарні новини: Подання можуть змінитися назад внаслідок несподіваних позитивних подій. Сарджент відзначає, що на початку 1980-их Федеральна Резервна система могла знизити очікування громадськості із приводу довгострокової інфляції. Це, у свою чергу, знизило фактичну інфляцію, так закінчився період стагфляції.

Джерело: www.biztimes.ru, за матеріалами: www.businessweek.com