Вплив розміру підприємства на його ефективність і витрати

Ціль даної публікації - досліджувати, як змінюються економічні показники підприємства і його ефективність залежно від зміни його розміру, а також вивчити характер дії двох законів: концентрації й убутної віддачі.

Як змінюються економічні показники підприємства і його ефективність залежно від зміни його розміру? Спробуємо знайти зважену відповідь на питання про економічні переваги й недоліки, великих і малих підприємств. Можна виділити три типові фази зміни показників ефективності. Правильне розуміння характеру цих фаз і визначення їхніх границь дає ключ до вибору оптимальних розмірів підприємства й пояснює існування великих, середніх і малих підприємств.

У радянський період функціонування вітчизняної економіки вважалося, що економічно доцільно розвивати великі підприємства, концентрація виробництва була ключовим напрямком економічної політики держави. У цей час здійснюється широка кампанія по розвитку малих підприємств. Ми спробуємо знайти зважену відповідь на питання про економічні переваги й недоліки, великих і малих підприємств.

Ефективність діяльності підприємства будь-якої галузі змінюється залежно від його розмірів. Графічно це може в загальному виді виражатися в такий спосіб (мал. 1).  Малюнок 1. Зміна ефективності підприємства залежно від його розміру (I-III -і різні фази діяльності підприємства)

Дану залежність можна записати так:Є = ƒ(Q),

де Є - ефективність; Q - обсяг виробництва (розмір підприємства).

Можна виділити три типові фази зміни показників ефективності:підвищення; стабілізація (рівновага); зниження.

Правильне розуміння характеру цих фаз і визначення їхніх границь дає ключ до вибору оптимальних розмірів підприємства й пояснює існування великих, середніх і малих підприємств. Наявність підприємств різного розміру - економічна закономірність.

При цьому варто обмовитися, що можуть бути розглянуті в якості можливих два крайніх випадки відносного розміру підприємства:невелике (або порівняно невелике) підприємство; найбільше підприємство гіпотетично необмежених розмірів.

Розглянемо перший випадок. Нехай є деякий невеликий підприємство з виробництва виробів з дерева. По суті, це мікроміхурник система із властивим їй рухом матеріальних потоків.

На ньому є 12 одиниць технологічного встаткування (і відповідно 12 робітників місць). Складальна ділянка включає два робітників місця. Крім того, є два склади (і ще два робітники місця). А для виконання допоміжних робіт передбачене ще одне робоче місце.

Таким чином, загальна кількість робочих місць на меблевому підприємстві становить 17. Як буде змінюватися індивідуальна продуктивність праці робітників залежно від збільшення їхнього числа, наприклад від одного до 20? І які причини зміни продуктивності праці?

Умовимося для простоти, що на підприємстві встановлений однозмінний режим роботи. Очевидно, правомірна буде характеристика, відбита на мал. 2.  Малюнок 2. Характер зміни продуктивності праці на меблевому підприємстві зі збільшенням чисельності робітників

Число одночасно зайнятих на даному підприємстві робітників може бути різним. При цьому індивідуальна продуктивність кожного робітника буде зростати в міру збільшення числа робітників. Якби цього не відбувалося, то індивідуальна продуктивність кожного робітника була б рівновеликої й характеризувалася прямій, паралельній осі абсцис. Однак ми бачимо, що індивідуальна продуктивність зі збільшенням числа робітників росте: п'ять чоловік працюють ефективніше, ніж один, а десять - ще більш ефективно, ніж п'ятеро. Загальна ж характеристика зміни продуктивності має вигляд кривої із крапкою єкстремума при чисельності робітників, рівних 17 чоловік.

Причин тому трохи, але головних - два:ефекти кооперації; ефект спеціалізації.

Ефект кооперації дуже добре описаний К. Марксом: «...уже самий суспільний контакт викликає змагання й своєрідне порушення життєвої енергії (animal spirits), що збільшує індивідуальну продуктивність окремих осіб, так що 12 чоловік протягом одного спільного робочого дня в 144 години зроблять набагато більше продукту, чим 12 ізольованих робітників, що працюють по 12 годин кожний, або один робітник протягом наступних підряд дванадцяти днів праці. Причина цього укладається в тім, що людина по самій своїй природі є тварина, якщо й не політичне, як думав Аристотель, то у всякому разі суспільне».

Ефект спеціалізації ще більш очевидний. Індивідуальна продуктивність також зростає, якщо на кожному верстаті буде зайнятий спеціалізований робітник, а тим більше якщо такі робітники будуть виконувати допоміжні й обслуговуючі операції (складування, вантажно-розвантажувальні й перевізні роботи). Таким чином, збільшення числа робітників до певної межі дозволить збільшити віддачу за рахунок переваг приватного поділу праці, скорочення втрат часу на перехід від одного верстата до іншого (від однієї операції до іншої). Разом з тим, якщо штат підприємства укомплектований повністю, залучення додаткових працівників не підвищить віддачу підприємства. На мал. 2 видно, що доти, поки число робітників зростає до 17 чоловік, продуктивність росте прискореними темпами. Потім, коли всі робочі місця укомплектовані повністю, поява додаткових робітників веде до зниження продуктивності. Тому доти, поки число робітників зростає до 17 чоловік, продуктивність росте прискореними темпами, а потім падає.

Чому так відбувається? Причина падіння ефективності укладається в кінцевій (і не дуже великий за умовами приклада) виробничої потужності даного підприємства. Виробнича потужність визначається задіяними коштами праці (постійним капіталом) і притягнутим змінним ресурсом (у тому числі працею або числом працівників). Як бути в тому випадку, якщо підприємець хотів би й далі розширювати своє виробництво, не знижуючи віддачі? Очевидно, що існує два шляхи:будівництво (придбання) ще одного такого ж невеликого підприємства; будівництво або придбання більшого.

Який шлях краще?

Сучасна економічна наука виділяє три основні причини виникнення економії від масштабу виробництва:неподільність виробництва; спеціалізація; технічна економія.

Неподільність виробництва означає наявність на підприємстві деяких мінімальних об'єктів різних ресурсів (офіс або хоча б стіл, телефон, копіювальний апарат, бухгалтер, автомашина й т.п.), які не можна мати в меншій кількості (полстола, наприклад). При збільшенні виробництва амортизація стола в расчетена одиницю випуску буде зменшуватися (приклад деревообробного підприємства - вартість будинку).

Розглянемо деякі приклади прояву ефекту масштабу виробництва, що не ставляться прямо до витрат. Досить серйозні дослідження із цього питання є в К. Маркса в III томі «Капіталу».

Ефект у вигляді економії витрат живої праці: «У рахівництві при більших числах не потрібно більше часу, чим при малих. 10 покупок по 100 ф. ст. вимагають у десять разів більше часу, чим одна покупка в 1000 ф. ст.».

Для сфери обігу товарів це має особливе значення, тому що «у торгівлі набагато частіше, ніж у промисловості, та сама функція вимагає однакового робочого часу незалежно від того, чи виконується вона у великому або малому масштабі».

Ефект у використанні коштів і предметів праці: «100 дрібних контор коштують нескінченно дорожче, ніж 1 більша; 100 дрібних товарних складів - дорожче, ніж 1 великий і т.д.».

Спеціалізація виробництва не вимагає додаткового пояснення, її вплив на підвищення ефективності очевидно. Для торговельних підприємств це пов'язане з використанням спеціалізованого встаткування для зберігання, транспортування, продажу товарів, зі спеціалізацією робітників і менеджерів (краще знання якогось сегмента ринку й клієнтів).

Технічна економія від збільшення масштабу виробництва ставиться насамперед до промисловості, особливо важкої. Наприклад, більше ефективне використання великого екскаватора в добувній промисловості в порівнянні із дрібними тієї ж сумарної потужності, використання транспортних засобів великої вантажопідйомності на далеких перевезеннях і т.д. Разом з тим технічна економія помітна й у торгівлі, громадському харчуванні, коли використовується могутніше встаткування (холодильні камери, вітрини й т.п.).

Розглядаючи причини зниження ефективності даного невеликого підприємства, підіб'ємо підсумок. Крапкою єкстремума, за межами якої відбувається зниження ефективності, є гранична виробнича потужність даного підприємства. У нашім прикладі - 17 робочих місць. Обмеженість виробничої потужності є і єдиною причиною погіршення економічних показників і зниження віддачі у випадку перевищення виробничої потужності.

Автор: Олександр Bacильeвич Зиpянoв, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою комерції, логістики й маркетингу Уральського державного економічного університету (Ургєу).

Джерело: www.elitarium.ru