Види фінансових ризиків

Для більшості з нас ризик означає ймовірність того, що, граючи в наші щоденні «ігри», ми одержимо результат, що нас не зовсім улаштовує. Наприклад, при зайво швидкому водінні машини ми ризикуємо заробити штраф або, що ще гірше, потрапити в аварію. Відповідно до словника Merriam-Webster's Collegiate Dictionary, слово «ризикувати» означає «піддавати себе небезпеки або випадковості». Таким чином, ризик визначається переважно за допомогою термінів, що мають негативний відтінок.

У фінансовій сфері ризик розуміється по-іншому й трохи ширше. З погляду фінансиста ризик означає ймовірність того, що дохід на зроблену інвестицію буде відрізнятися від очікуваного. Таким чином, ризик містить у собі не тільки несприятливі (доходи нижче очікуваних), але й сприятливі (доходи вище очікуваних) исходи. На практиці, перший вид ризику можна назвати «ризик зниження» (downside risk), а другий вид - «ризик підвищення» (upside risk), і при вимірі ризику ми будемо враховувати обоє цих виду.

Суть фінансової точки зору на ризик найкраще виражена китайськими ієрогліфами, що позначають ризик. Перший ієрогліф означає «небезпека», у той час як другий - «сприятливу можливість» (opportunity). Представлена комбінація небезпеки й сприятливої можливості прекрасно символізує ризик. Сказане дуже чітко ілюструє вибір, що коштує перед інвестором, - чим вище нагорода, пов'язана зі сприятливою можливістю, тим вище ризик, породжуваний небезпекою. У фінансовій термінології небезпека ми називаємо «ризиком», а сприятливу можливість - «очікуваним доходом».

Вимір ризику й очікуваного доходу виявляється складним завданням тому, що її втримування міняється залежно від обраної точки зору. Наприклад, при аналізі ризику фірми ми можемо вимірювати його з позицій менеджерів цієї фірми. З іншого боку, можна заявити, що власний капітал фірми належить акціонерам, і їхню точку зору на ризик також варто брати до уваги. Акціонери фірми, багато хто з яких тримають її акції у своїх портфелях серед цінних паперів інших компаній, імовірно, сприймали б ризик фірми зовсім по-іншому, чим менеджери фірми, які вклали в неї значні капітальні, фінансові й людські ресурси.

Визначення ризику

Інвестори, що купують активи, за час свого володіння ними очікують одержати певну віддачу. Фактичні доходи, отримані протягом даного проміжку часу, можуть сильно відрізнятися від очікуваних, і саме це розходження між очікуваними й фактичними доходами є джерелом ризику. Розкид фактичних доходів щодо очікуваних виміряється за допомогою дисперсії (або стандартного відхилення) розподілу. Чим вище відхилення фактичних доходів від очікуваних, тим вище дисперсія.

Очікувані доходи й дисперсія, використовувані на практиці, майже завжди оцінюються на основі минулих, а не майбутніх доходів. Припущення, що лежить в основі використання дисперсії минулих періодів, укладається в тім, що розподіл доходів, отриманих у минулому, є гарним показником майбутнього розподілу доходів. При порушенні даного припущення, наприклад у тому випадку, коли характеристики активів значно змінилися згодом, історичні оцінки не можуть служити гарною мірою ризику.

Диверсифицируемий і недиверсифицируемий ризик

Хоча існує безліч причин, по яких фактичні доходи можуть відрізнятися від очікуваних, але їх можна згрупувати у дві категорії: дотичних конкретних фірм, і затрагивающие ринок у цілому.

Компоненти ризику. Коли інвестор купує акцію або частку у власному капіталі фірми, він піддає себе безлічі ризиків. Деякі види ризику можуть стосуватися тільки однієї або декількох фірм, і цей вид ризику класифікується як «ризик на рівні фірми», тобто так званий специфічний ризик фірми (firm-specific risk), що є ризиком інвестування в певну компанію. У межах цієї категорії можна побачити широкий спектр ризиків, починаючи з ризику того, що фірма неправильно оцінить попит на свою продукцію з боку споживачів. Ми називаємо цей вид ризику «проектним ризиком» (project risk). Розглянемо для приклада інвестицію компанії Boeing у реактивний двигун Super Jumbo. Ця інвестиція ґрунтується на припущенні, що авіакомпанії пред'являють попит на більші літаки й готові платити за них підвищену ціну. Якщо компанія Boeing прорахувалася у своїй оцінці попиту, це очевидним образом вплине на прибуток і цінність цієї компанії, однак навряд чи значно позначиться на інших фірмах, що діють на цьому ж ринку. Крім того, ризик виникає у зв'язку з тим, що конкуренти можуть виявитися сильніше або слабкіше, ніж передбачалося. Подібний вид ризику називається «конкурентним ризиком» (competitive risk). Припустимо, Boeing і Airbus борються за замовлення від австралійської авіакомпанії Qantas. Можливість, що конкурс може виграти Airbus, є потенційним джерелом ризику для компанії Boeing і, цілком ймовірно, для деяких з його постачальників, але, знову ж, цим ризиком будуть порушені лише деякі фірми. Аналогічно цьому, компанія Home Depot недавно відкрила Інтернет-Магазин для продажу своєї продукції господарського призначення. Успішність цього проекту важлива для Home Depot і її конкурентів, однак навряд чи вона стосується іншого ринку. У дійсності, міри ризику можна розширити таким чином, щоб вони включали ризики, що зачіпають цілий сектор, і при цьому минулому обмежені цим сектором. Ми називаємо даний вид ризику секторним ризиком (sector risk). Наприклад, скорочення військового бюджету в Сполучених Штатах несприятливо позначиться на всіх фірмах сектора оборонної промисловості, включаючи Boeing, але не зробить при цьому значного впливу на інші сектори. Всі три описаних види ризику - проектн, конкурентний і секторний - мають одну загальну рису: всі вони торкають тільки невеликої підмножини фірм.

Існує й інший вид ризику, з куди більше великим охопленням, що впливає на багато хто, якщо не на всі інвестиції. Наприклад, підвищення процентних ставок негативним образом позначиться на всіх інвестиціях, хоча й у різному ступені. Аналогічно, при ослабленні економіки всі фірми відчують вплив спаду, хоча циклічні фірми (такі, як автомобільн, сталеливарні й будівельні), можливо, будуть порушені більшою мірою. Ми називаємо даний вид ризику ринковим ризиком (market risk).

Нарешті, існують ризики, що займають проміжне положення, залежно від того, на як велику кількість активів вони впливають. Наприклад, коли долар підсилюється щодо інших валют, це вплине на прибуток і цінність фірм, що працюють на міжнародному рівні. Якщо більшість фірм на ринку має значний обсяг міжнародних операцій, то ризик посилення долара можна віднести до ринкового ризику. Якщо ж міжнародними операціями зайняті лише деякі фірми, то цей ризик скоріше ближче до ризику на рівні фірми.

Чому диверсифікованість зменшує або усуває ризик на рівні фірми: інтуїтивне пояснення. Як інвестор ви можете скласти свої портфель, інвестуючи всі кошти в один актив. Якщо ви надходите саме таким чином, то піддаєте себе як ринковому ризику, так і специфічному ризику фірми. Якщо ж ви розширюєте свої портфель, включаючи в нього інші активи або акції, то ви диверсифицируете портфель, знижуючи тим самим рівень своєї залежності від ризику інвестування в окрему фірму. Існують дві причини, по яких диверсифікованість знижує або, у певних рамках, усуває специфічний ризик фірми. По-перше, кожна інвестиція в диверсифицированном портфелі має значно меншу вагу в порівнянні з недиверсифицированним портфелем. Будь-яка дія, що підвищує або знижує цінність тільки однієї інвестиції або невеликої групи інвестицій, зробить лише незначний вплив на портфель у цілому, у те час як що не розподілили свої вкладення інвестори в набагато більшому ступені залежать від змін цінності активів, що входять у портфель. Друга причина обумовлена тим, що вплив діяльності окремої фірми на ціни одиничних активів у портфелі може виявитися як позитивним, так і негативним для будь-якого активу в даний період часу. Таким чином, у дуже великому портфелі специфічний ризик фірми в середньому виявиться рівним нулю й не вплине на загальну цінність портфеля.

Навпаки, зміни зовнішнього середовища, що зачіпають весь ринок у цілому, будуть діяти в тому самому напрямку для більшості інвестицій у портфелі, хоча вплив на деякі активи, можливо, виявиться сильніше, ніж на інші. Наприклад, за інших рівних умов підвищення процентних ставок приведе до зниження цінності більшості активів у портфелі. Розширення диверсифікованості не усуне цього ризику.Автор: Асват Дамодаран (Aswath Damodaran), визнаний у світовій практиці дослідник теорії вартості й процесу оцінки; професор Нью-йоркського університету. Матеріал публікується в перекладі з англійського.

Джерело: www.elitarium.ru