Сумчасті інвестори

Великі інвестиції й зв'язки з підрядниками не здатні замінити підприємцеві головного - бізнес-кмітливості, тобто вміння придумати новий затребуваний продукт, знайти свою унікальну нішу на ринку.

Молодіжні аксесуари повинні бути не тільки стильними й оригінальними, але і максимально доступними, щоб їх можна було часто міняти. Але це погано сумісно з якістю: неможливо нескінченно удешевлять виробництво. Дмитро Лук'янов і Юрій Лебедєв, що запустили проект HalfBag, цю проблему вирішили.«Людям буде нема чого купувати багато сумок, якщо вони зможуть міняти зовнішній вигляд однієї. Ми довго перебирали різні ідеї - і єкосумки були, і дизайнерські футболки, а потім раптом придумали те, що відразу сподобалося нам обом: випускати сумки з змінними принтами, - згадує Юрій. - Часу зрячи не втрачали: відразу почали шукати гроші й підрядників». В Дмитра початковий капітал був - для нього HalfBag не перший бізнес, уже п'ять років працює цех по виготовленню рекламної продукції й нанесенню на її логотипів. Юрію же, щоб увійти в частку, довелося звернутися за кредитом в банк. Позика він одержав без проблем - зарплата на роботі була «біла». «Витрати на відкриття такого підприємства, як наше, в принципі невеликі - порівнянні з вартістю гарної іномарки. Правда, від багато чого я тоді відмовився, - говорить Юрій. - М'яко говорячи, довівся подзатянуть пасок, тому що вкладена сума рівнялася моєму доходу за півроку».Бартер знову в модено процес пошуку первісного капіталу виявився сущим дріб'язком по порівнянню з спробою організувати виробництво. «Знайти підрядника було неймовірно складно. Я об'їздив безліч фабрик і незабаром зрозумів, що ні з однієї з них ми не зможемо співробітничати: якість продукції бути вкрай низьким, - згадує Дмитро. - И якби в мене за спиною не було багатого досвіду в області текстильного виробництва, нам довелося б набагато сутужніше. Основне лихо багатьох підприємців в нашої області саме в тім, що не багато хто в стані помітити недоліки пошиття. Після довгих пошуків ми все-таки знайшли підрядника».Скромний бюджет підприємства диктував свої вимоги. «Для дизайну принтов спочатку ми залучали своїх друзів і знайомих, - розповідає Юрій. - Відразу говорили їм, що поки нічого не можемо запропонувати, крім готової продукції й цитування ім'я дизайнера на ярличках і сайті. Але усе залишилися задоволені». На рекламу, настільки необхідну новому товару, зайвих грошей теж не було - але завдяки цьому партнери переконалися, що багато чого можна одержати з істотними знижками, а те і зовсім безкоштовно. «Ми знаходили з партнерами точки дотику, що лежать поза сферою фінансів, обрисовували перспективи й залучали друзів, працювали по взаємозаліку, в розстрочку, а іноді вдавалося й просто “за ідею”. Там, де корпорації платять сотні тисяч євро за послуги агентств, ми знаходили безпосередніх виконавців з тих же агентств і пропонували працювати прямо. Наш проект подобається людям, вони з задоволенням включаються в роботу на тих умовах, які ми в стані запропонувати». Пошукова оптимізація й взаємовигідне співробітництво з відомими дизайнерами, участь в виставках і фестивалях - всі ці канали в HalfBag давно вивчені й впроваджені.Просуванням компанії Юрій займається сам: рекламні матеріали, візитки, сайт - на многом удалося заощадити завдяки його досвіду, накопиченому в ході роботи в сфері реклами й брендинга (Юрій раніше займався розробкою фірмового стилю, створенням логотипів для найбільших вітчизняних і закордонних компаній). Необхідність на усім заощаджувати змусила Дмитра взяти в руки давно, що порошився фотоапарат. На пари з Юрієм він до ночі знімав сумки для сайту, не маючи ні найменшого подання про тім, як це треба робити. З недавнього часу для фотосесій партнери стали залучати друзів: для них участь в зйомках - цікавий досвід. «А от професійні моделі з купою косметики - це не для нас. Так і бюджет ціліше буде», - жартує Дмитро.Взагалі, в HalfBag кожний - і читець, і жнець, і на дуді игрец: існує поділ обов'язків, але в компетенції кожного однаково величезний фронт робіт. Дмитро відповідає за дизайн самих сумок, пошук нових матеріалів, фурнітури, налагоджує взаємини з підрядниками. На Юрії - брендинг, залучення нових дизайнерів, розвиток інтернет-ресурсу. «Ми, звичайно, часто радимося, обговорюємо багато чого спільно, - говорить Дмитро. - Але кожний знає свою “територію”, і ми повністю довіряємо один одному». Крім двох співвласників в компанії працюють ще кілька людей: клієнт-менеджер, програміст, водій, працівник складу. Штат мінімальний: всі дизайнери - фрилансери. Керуючого в HalfBag немає - по думці підприємців, проект ще занадто молодий для того, щоб довірити його третій особі. Але про наймання професійного керівника Юрій і Дмитро все-таки іноді замислюються: їм хотілося б навести порядок в документації, розібратися з складським обліком, магазинами, упорядкувати фінансові розрахунки. Якщо це буде робити фахівець, самі підприємці зможуть зосередитися на тім, що вдається їм краще, ніж іншим, - на нових ідеях.ПРО користь фінансових потрясінь Юрій і Дмитро запустили свій проект в самому початку кризи. Однак вони застали час відносного фінансового благополуччя, коли великі мережі не готові були працювати з новими постачальниками: щоб домовитися з ними про співробітництво, були потрібні місяці. «Тепер майже всі готові до спільних проектів, до поступок, навіть взаєморозрахункам, - розповідає Юрій. - Наприклад, одна велика мережа, що продає гаджети, музику й сувеніри, рік назад ясно дала зрозуміти, що наш товар їм нецікавий. А тепер самі пишуть, дзвонять, пропонують працювати разом. Відкрилися двері в нові мережі. В те же час магазини неохоче беруть товар оптом, просять його на реалізацію», - зауважує Юрій. Проблему частково вирішує власний інтернет-магазин. Якщо в плані реалізації стало легше, те з підрядниками відносини ускладнили. В зв'язку з кризою багато хто перейшли на новий режим роботи - м'яко говорячи, що щадить. Від великих проектів з гарним рівнем якості підрядники відмовляються, віддаючи перевагу ширвжитку й другосортної рекламної продукції.Одне з майбутніх напрямків роботи компанії - співробітництво з корпоративними клієнтами. «Кілька великих компаній уже купували оптом наші сумки в якості сувенірів для співробітників, - говорить Дмитро. - Хотілося б налагодити контакт із тими, хто замовляв би продукцію з своїми логотипами й спеціально розробленими фірмовими принтами». В найближчий час HalfBag запустить онлайн-проект - площадку для дизайнерів, де будь-який бажаючий зможе розмістити свої принти на конкурсний відбір. «Будемо працювати над збільшенням відвідуваності сайту, розширювати колекцію, подумаємо над виготовленням принтов по індивідуальних замовленнях, є ідеї з вечірками й акціями під егідою HalfBag, - говорить Юрій. - Зараз не можна зупинятися: не дозволяє ні ситуація на ринку, ні вік проекту - все-таки він ще молодий, перебуває на етапі стартапа й має потребу в постійній участі з нашої сторони».Витрати на виробництво досить великі, а дохід майже повністю реинвестируется. «Перші вісім місяців ми взагалі не виводили гроші з бізнесу, усі вкладали в розвиток, - говорить Юрій. - Було важко. Спочатку ми цей проект не розглядали як постійний серйозний бізнес. Я в перші півроку сполучав його з роботою в брендинговом агентстві. Потім зрозумів, що розірватися неможливо, і вирішив зосередитися на HalfBag». Зараз з'явився прибуток, але вона усе ще дуже скромна. Юрій зізнається, що одержує від проекту сьогодні в  два-три рази менше, ніж тоді, коли працював по найманню. «Мій досвід підказує, що виробництво в Росії - не самий прибутковий бізнес, - додає Дмитро. - Виробники заробляють на своєї продукції набагато менше продавців, зіштовхуючись при цьому з куди більше серйозними проблемами. В загальному, заробити відразу багато й без праці, маючи бізнес, подібний нашому, не вийде - і це треба мати в виду, виходячи на ринок».

Исчточник: www.expert.ru