Що їй подарувати? Простенько й зі смаком!
Ви не забули, що незабаром Новий рік?! Ні, тоді настав час підшукувати якісь подарунки для Неї. Ламати особливо голову не коштує. Головний принцип, яким потрібно керуватися в цьому випадку – простенько й зі смаком.
От, наприклад, можна придбати для неї дерев'яну фігурку Пацюка. Гризунів люблять далеко не всі, але наступаючий 2008 рік, як не крути, рік Пацюка. І нехай фігурки крисок або мишок стануть оберегом для ваших улюблених. Тим більше вони такі малюсінькі й милі.
Так, а тепер розглянемо повнимательнее свічник «Куля із квіткою». Свічник завжди головна тема будь-якої зими. Помнете: «Свіча горіла на столі, свіча горіла». Свічник треба брати зі спеціальними новорічними візерунками. Новорічні візерунки гарантований піднімають улюбленим настрій, а мерехтливе світло зірки будить у їхніх душах ніжність і моторошне бажання. Зчеплення рук, зчеплення ніг, взагалі гарне зчеплення гарантую на всі 100. Ні, на всі 150 і навіть 200 відсотків.
Опа! Віяло!!! Східні мотиви завжди актуальні. Зараз особливо. Віялами звичайно жінки прикрашають свої спальні й вітальні. Не говорячи вже про те, що деякі їх просто колекціонують. Купуйте їх сміло. Жінки до віял настроєні або позитивно або нейтрально. Навіть якщо нейтрально, думають, що в цьому (те пак, у віялах) щось є.
«Рождественська зірка». Це така квітка. Називається пуансеттия. В Америці ця квітка прийнята ставити на різдвяний стіл, так що після нашої ялинки …холодно взимку.... пуансеттия , що називається друге по значимості новорічна рослина. Те пак, цілком наша квітка! Верхні листи пуансеттии мають яскравий червоний іл жовтий відтінок. Квітка дуже ошатний і зовсім невибагливий. Поливати його можна не часто. Зайшов на побачення до улюбленого раз на місяць, полив і спи спокійно!
Архівний фотоальбом. Спогад (перевірений!) - саме коштовне, що є в жінки. Тому, якщо не хочете, щоб вона згадувала вам всі роки, проведені з ким-небудь іншим, швидше допоможіть розподілити їй її фотографії по поличках. Є шанс, що дещо не потрібне вам з її пам'яті саме собою піде. Адже забування такий же нормальний процес як запам'ятовування. І якщо його психологічно грамотно організувати полведра головного болю від її розповідей «про те, як добре було с...» у вас точно не буде.
Фляга. Ну, це хитрий подарунок. Подаруєте ви її їй, а пити з її будете самі. Їй же приємно зробити вам добрий знак уваги. І об холоди вас зігріє, і в жару спрагу вгамує. Невелику раду - не забудьте зробити на флязі фірмове гравірування. Мол, подарував такий-те той^-те-таке-те в знак вічної любові в цьому й загробному житті. Жінки на подібні штуки западають і потім ставляться до чоловіків, що подарили фляги, як Мадонни до своїм детишкам. Ті напувають дітей молоком зі своєї купа, а улюблені нас коньяком з нашої ж фляги, що вони несвідомо приймають за власні груди.
Фонтан «Старе колесо». ПРО, це дуже коштовний подарунок улюбленої. Відповідно до модного нині філософії фєн-шуй Фонтан символізує стихію води й прохолоджує зайве розжарення страстей і емоцій. Тому, хто в цій справі січе як китаєць, прагне обов'язково встановити будинку, в офісі, на дачі й в інших цікавих місцях постійно дзюркотливі скульптурки. Фонтани - улюблені об'єкти натхнення поетів. Помнете: «Фонтан любові, фонтан живої...». Властиво, чому немає. З однієї сторони шум води заспокоює, а з іншої, якщо що між вами не так, то ви тільки прикрикніть на неї: «Заткни фонтан». Вона висмикне шнурок з розетки й замовкне надовго. Тому що жінки прямих команд не розуміють, а на непрямі реагую бездоганно, як слухняні своєму творцеві роботи.
Ваза «Ірис» виробництва Польща. Чому Польща?! Ну, як чому? По-перше, вазу можна дарувати тільки жінкам. Нам мужикам вона як п'яте колесо у возі. А по-друге, згадаєте, «Іронію долі». Який подарунок одержав герой Андрія Мягкова в новорічну ніч. Правильно, пані Брильску, що дісталася йому від героя артиста Юрія Яковлева. Вам такий Лукашин - Мягков у новорічну ніч потрібний? Думаю, не дуже. Тому, якщо він у вас у квартирі виявиться нехай берет собі на вічну пам'ять польську вазу «Ірис» раз жити не може без усього польського.
Автор: Ігор Васюков