Прості правила: як у нашій країні можна посадити будь-якого підприємця

Припустимо, ваша компанія в 2003 році придбала товар або послуги в іншої організації. Припустимо, договір був укладений строком на один рік і весь цей рік ви успішно працювали. Одержували товар, продавали його, тобто здійснювали свою статутну діяльність і діставали прибуток. Припустимо сьогодні, в 2009 році, ви не працюєте із цією компанією. Ви навіть не знаєте, чому. Ви генеральний директор, ви не стежите за закупівлями. За це відповідає начальник відділу продажів, що регулярно доповідає вам про виконання показників ефективності роботи відділу. Ви знаєте, як працює відділ, із цифр звіту. Закуповують дешево, продають дорого - гарний начальник відділу. Звіт сходиться - гарний бухгалтер.

Один раз вам приносять факс на ваше, генерального директора ім'я. Це запит від правоохоронного органа (району, міста, країни) на надання договорів, рахунків-фактур, книг покупок-продажів, ділової переписки, накладних і всього-усього - усього, що може відбуватися в роботі двох сторін. Ви, генеральний директор, викликаєте в кабінет начальника відділу закупівель (якщо він ще не скорочений або не звільнився раніше), головного бухгалтера й просите пояснити ситуацію. Головний бухгалтер говорить: які мені документи приносили з відділу закупівель, я такі й проводила. Начальник відділу говорить, що був такий постачальник, товар поставляв за гарними цінами, а де він зараз, невідомо, тому що вже є інший постачальник. Ще - помнете, шеф? - ви сказали, що на заводі в місті "Н" провадять те, що нам потрібно, отож ми з ними тоді зв'язалися й купили в них товар. Вірніше не в них, а в їхнього торгового дому, тому що торгували вони своєю продукцією через торговий дім. Добре, говорите ви, збирайте запитувані документи.

Через тиждень до вас в офіс приїжджають опера з постановою про виїмку. Вони довго ходять по офісі й у результаті забирають папок 15 - 20 з бухгалтерськими документами. На підставі "Закону про міліцію". Далі, з акту оперативників з'ясовується, що постачальники ваші перебувають у базі фірм-одноденок. Директори їх, викликані на допит, або не знайдені, або не в курсі (тому що й не викликалися). Єдиний, у цьому ланцюжку, хто продовжує працювати - це ваша компанія. Вас обвинувачують у тім, що ви вкривали ПДВ. Стаття 199 Кримінального Кодексу, частина 2 (в особливо великому розмірі). Через якийсь час ваші співробітники починають ходити на допити. З питань, що задається їм, ви розумієте, що під вас копають. Вас теж викликають на допит, але ви розумієте, що комірникові, менеджерові задають набагато більше питань про діяльність компанії, чим вам. Через якийсь час вам приходить запит про надання відомостей про звільнених співробітників. Їх будуть викликати й допитувати з більшою пристрастю, розуміючи, що вони вже не зв'язані зарплатою з вашою компанією. Вам ще не пред'явлене обвинувачення. У запитах звучить формулювання, що кримінальну справу порушено на "невстановлених осіб із числа керівництва". Ви починаєте міркувати про судові перспективи вашої справи.

 Аналізуєте відносини з постачальником, результати податкових перевірок, розмовляєте із друзями, колегами. Усі говорять: відкуповуйся, у суд не можна йти, засудять. Ви говорите, що ви не зобов'язані відповідати за діяльність постачальника, у вас сплачені всі податки, ви як генеральний директор взагалі не в курсі, хто й що закуповує. Уже найнятий адвокат нагадує вам, що генеральний директор і головний бухгалтер несуть повну відповідальність, у тому числі й карну. Коло звужується. Відкуповуватися або судитися? А хто ще з ваших постачальників припинив свою діяльність сьогодні? А завтра? А після кризи?

Це один зі способів загнати підприємця. От би зібрати їх усіх, систематизувати й вести свій бізнес, з огляду на всі можливості на вас наїхати. Може, це буде звід правил по веденню бізнесу в Росії. Може, це будуть хоч які-небудь правила?

Джерело: www.bishelp.ru