Платити податки «вєбманями»: ЦБ хоче зробити електронні гроші обов'язковими до прийому всіма, включаючи державу

ЦБ все-таки хоче покінчити з вольницею електронних гаманців і підвести їх під банківське регулювання. Самим платіжним системам не обов'язково буде ставати банками, а от купити банчок деяким прийде. Регулятор бачить систему електронних платежів банкоцентричной: емісією електронних грошей і розрахунками може займатися тільки банк.

Платіжні системи, що не мають банку, зможуть стати лише обслуговуючою інфраструктурою. Останні усе ще сподіваються на краще, але й готуються до боротьби. Недавно вони створили навіть спеціальну асоціацію «Електронні гроші» - це традиційна відповідь будь-якої галузі на спробу її порегулировать. Завдання асоціації - домогтися спрощеного регулювання й вартості вхідного квитка в 5 млн рублів.

Уперше про намір ЦБ відрегулювати електронні гаманці стало відомо у вересні цього року. Тоді представники посилалися на європейський досвід, чим давали представникам сектора надію на невисоку вартість квитка на цивілізований ринок. Директива ЄС установлює особливий порядок регулювання для електронних платіжних систем, визначаючи мінімальний рівень капіталу в 350 000 євро. Сьогодні процес небагато зрушився вперед і вбік. По-перше, як розповів представник Банку Росії Вадим Кузнєцов на VIII національної конференції по мікрофінансуванню, регулятору нарешті вдалося придумати визначення електронним грошам. Саме це гальмувало процес написання законопроекту. Тепер електронні гроші - це предоплачені електронні кошти платежу, або, як виражається Центробанк, ПЄСП.

ПЄСП можуть, на думку регулятора, емітувати тільки банки. І тільки банки можуть проводити розрахунки електронними грошима. Для платіжних систем типу Webmoney або «Яндекс.Гроші» це означає, що їм доведеться або домовлятися з банком про емісію предоплачених коштів платежу, або купувати свій банк, витративши на це мінімум 5 млн євро. Є, щоправда, варіант, що ЦБ все-таки дозволить емітувати електронні гроші небанківським кредитним організаціям, вимоги до власного капіталу яких в 10 разів нижче. Але, судячи з настрою представників ЦБ, сума в 180 млн рублів представляється їм цілком гідної. Тим більше, г-н Ковалів уважає, що в нас занадто багато операторів електронних гаманців: 17, а повинне бути не більше 10.

Великі оператори проблему рано або пізно вирішать, тим більше, що деякі вже на шляху до її рішення. Так, Webmoney купила маленький банк «Мережна розрахункова палата» спеціально для емісії електронних грошей. Хоча саме Webmoney самі електронні гроші не випускає: її банк емітує електронні банківські чеки, які й відомі за назвою webmoney. «Яндекс.Гроші» реалізує спільний проект із «Альфа-Банком», але в рамках його користувачі можуть лише переказувати гроші з карти в «Альфа-банку» на рахунок в «Яндекс.Грошах». Емісією електронних грошей банк не займається, і ніяких переговорів з «Яндекс.Грошима» на цей рахунок не веде. Представник банку Володимир Урбанский указує  на передчасність таких переговорів: зрештою, законопроект ще навіть не написаний.

Генеральний директор «Яндекс.Грошей» Євгенія Завалишина не бачить проблеми  у тім, щоб домовитися з банком про емісію грошей. Втім, це передбачувано. Її колега з Webmoney Петро Дарахвелидзе, навпроти, уважає, що банкам не буде цікавий цей низкомаржинальний бізнес, тим більше, що левова частина прибутку дістанеться платіжній системі, а банк одержить лише плату за процессинг, тому платіжним системам все-таки прийде купувати банки.

Втім, у позиції регулятора є й світла сторона: ЦБ уважає, що електронні гроші повинні бути обов'язкові до прийому всіма, включаючи госоргани. Для цього ЦБ і потрібний банк у центрі всієї системи. Цікава ідея, особливо якщо врахувати, що податок у Росії не можна заплатити готівкою: він буде вважатися сплаченим, якщо є платежка з оцінкою банку.

Джерело: www.slon.ru