Орієнтири для розумного інвестора
Перше питання, що пропонує вирішити Бенджамин Грєм, людині, що звернув увагу на фондовий ринок - це чим він будете на ньому займатися: інвестиціями або спекуляціями? Завжди було корисно робити розходження між поняттями «інвестиція» і «спекуляція», особливо стосовно звичайних акцій.
Звичайно термін «інвестор» використовується як антонім поняттю «спекулянт». Оскільки немає єдиного загальноприйнятого визначення поняття «інвестиційна діяльність», фахівці можуть давати таке визначення, що їм найбільше подобається.
Багато хто з них заперечують існування який-небудь корисної, із практичної точки зору, різниці між концепціями інвестування й спекуляції. Грєм уважає, що така позиція пагубна, оскільки заохочує вроджену схильність людей до спекуляції на фондовому ринку.
Ще в 1934 році в підручнику «Аналіз фондового ринку» (Security Analysis) авторами була почата спроба визначити розходження між цими поняттями, що звучить у такий спосіб: «Інвестиційна діяльність означає, що інвестор на підставі серйозного аналізу припускає як відшкодування вкладеного капіталу, так і одержання відповідного доходу. Операції, які не відповідають цим вимогам, є спекулятивними».
Грєм пише, що сама по собі спекуляція на фондовому ринку не є ні незаконної, ні аморальної. До того ж для більшості людей вона й неприбуткова. Більше того, іноді спекуляція необхідна й неминуча, оскільки багато операцій із простими акціями надають можливості й дістати прибуток, і програти, тому внутрішній ризик повинен прийматися в увагу кожним, хто проводить такі операції. Існують так само як розумна спекуляція, так і розумне інвестування.
Але є багато ситуацій, при яких спекуляція може бути нерозумної. Бенджамин Грєм у своїй книзі «Розумний інвестор» зводить ці ситуації до наступним:
1. Спекуляція в тому випадку, коли ви маєте намір займатися інвестиціями.
2. Масштабна спекуляція, якщо ви відчуваєте недостачу відповідних знань і навичок для цього.
3. Використання для ризикованих спекулятивних операцій коштів у більшому обсязі, чим ви можете собі дозволити втратити в результаті спекуляції.
Далі Грєм пояснює, що на наш консервативний погляд, кожний непрофесіонал, що займається маржинальними операціями, повинен усвідомлювати тім, що він займається спекуляцією, і обов'язок його брокера полягає в тому, щоб підказати йому це.
І кожний, хто здобуває так звані «гарячі» випуски акцій (IPO) або ж проводить аналогічні операції, також спекулює. Спекуляція завжди чарівна, і ви можете зазнавати величезної насолоди, ідучи в гру з головою.
Цілком можливо, що більшість спекулянтів, випробовуючи свою долю, вірять у те, що зірки на їхній стороні, і тому не звертають увагу на маржу безпеки.
Спекулянт почуває, що наступив сприятливий час для покупки, або, що його здатності краще, ніж в інших учасників ринку, або, що його консультант або система гри заслуговують довіри.
Але такі претензії вуж дуже непереконливі, пише Грєм. Спекулянти покладаються на суб'єктивні оцінки, не підтверджені очевидним досвідом або переконливими міркуваннями.
Якщо хочете спробувати щастя на цьому поприщі, виділите для цього окрему - чим менше, тим краще - частина свого капіталу й розмістите її на відособленому рахунку. Ніколи не поповнюйте кошти на цьому рахунку по тій простій причині, що ринок росте, а виходить, росте й ваш прибуток.
У цей час саме варто подумати про вилучення коштів з вашого спекулятивного рахунку. Ніколи не змішуйте свої спекулятивні й інвестиційні операції на жодному рахунку, ні у своїх думках.
Варто розуміти, що в ході операцій з акціями на фондовому ринку ризики зазнати збитків невіддільні від можливості дістати прибуток. А тому розумний інвестор зобов'язаний ураховувати обоє цих моменту.
Все сказане свідчить про те, що ради, що стосуються вкладення коштів у звичайні акції, не повинні орієнтувати людину на те, що він може дочекатися такого моменту, коли з'явиться можливість купити акції, не піддаючи себе ризику зазнати збитків через падіння їхній ринковий курс (котирувань) або ж ці збитки будуть незначними.
Плутанина в цьому питанні, як мені здається, виникає через те, що в інвестиціях і спекуляціях присутні компоненти того й іншого одночасно, але в різній пропорції. Щоб було більш зрозуміло, про що мова йде, необхідно згадати, як виглядає китайський символ « Инь-Янь», що зображує протилежні енергії, укладені в коло.
На цьому малюнку видно, що одна енергія пофарбована в чорний колір, а інша в білий. Так само в чорній енергії присутня елемент білої енергії, зображений у вигляді білої крапки на чорному тлі. І протилежність цьому - чорна крапка, зображена на білому тлі.
Аналогічно цьому символу в інвестиціях присутні елементи спекуляцій (наприклад, короткострокові покупки, підвищені ризики й бажання одержати вигоду), так і в спекуляціях присутні елементи інвестицій (довгострокові покупки, контролювання ризику, кількісний підхід). Це й викликає плутанину.
Тому рішенням цього питання буде можливість визначити, у якій пропорції перебувають ці протилежні компоненти у вашій діяльності на фондовому ринку й ступінь їхньої переваги. Якщо в операціях переважає інвестиційний компонент, то цю діяльність можна вважати інвестицією. Якщо переважає спекулятивний компонент, то таку діяльність можна вважати спекуляцією.
Безумовно, у кількісному вимірі компонентів буде деяка складність. Але якщо спробувати скласти список з компонентів, які людина визначає для себе пріоритетними у своїй діяльності на фоновому ринку, то можна виявити, що в спекулянта будуть переважати спекулятивні компоненти, в інвестора - інвестиційні компоненти.
Уроджена схильність людей до спекуляції на фондовому ринку робить його схожим на казино. Це збільшує ймовірність втрати капіталу. Повністю, звичайно, від цього навряд чи вдасться позбутися. Але необхідно постаратися зробити так, щоб звести до мінімуму цей компонент. Саме в цьому й складається завдання розумного інвестора.
І у висновку, пропоную пройти тест, що допоможе зорієнтувати вас і визначити, хто ви, інвестор або спекулянт на фондовому ринку.
Джерело: www.biztimes.ru