Не женетеся за грошима

2009-й. Рік кризи... Він став роком якоїсь зупинки, коли потрібно задуматися й подивитися на себе й своє життя з боку. Я, як і багато встряхнувшиеся криз, з жахом усвідомила, що затягнуто в скажений вир мільйонногоого споживчого товариства, що живе в тисячах міст ситої цивілізації. Несущиеся по вихідним з до верху набитими візками продуктів, що нишпорять у пошуках трендовой речі по модним бутикам, що скуповують сотні кілограмів будівельного матеріалу для нових ремонтів у будинках і квартирах, що виносять із будинку мішки марного мотлоху й заглаживающие час від часу виникаюче почуття провини за своє гарне життя боязкими жестами добродійності... От така неприваблива картина ідентифікації себе в юрбі подібних. Не сховаю, ця картина мені не сподобалася...КЕРІВНИЦТВО ДО ДІЇ - БАГАТО Трудитьсяно як змінити себе й вийти з безликої маси, що потрапила в жернова цивілізації? Уже занадто до комфортного життя звикли ми за попередні роки відносної стабільності.А я к тому ж жила, керуючись двома простими принципами. По-перше, ніколи не заздрити тому, що в когось є більше, а думати про те, як більше працювати й досягти того ж. І, по-друге, ніколи не міркувати, як заощадити й менше витрачати. Краще подумати, де більше заробити, уважала я.Очевидно, що із цих принципів випливало важливе керівництво до дії - багато трудитися. І я чесно й багато працювала, гарним заробітком, що винагороджується сповна за свою роботу. І витрачала відповідно до зростаючому заробітку усе більше й більше, упевнено стаючи повноправним членом споживчого товариства, у якому місця високим цілям майже не залишалося...ГРОШІ ПРИЙДУТЬ ДО ВАС САМІ2009 рік, для багатьох особливо, пройшов під прапором матеріального: всі навколо раз у раз тривожно говорили про гроші. Що буде з накопиченими коштами? У якій валюті їх зберігати? Чи стане менше зарплата й наскільки уріжуть премії? Чи купувати дорогі речі або краще покласти заощадження в далекий ящик на «чорний день»?И - об жах! - де ж заробити гроші в цей темний час?.. Ніде правди діти, деякі із цих питань виникали й у мене. Криза, як чорна хмара, що закрила обрій, загрозливо нависав над нашим ніколи безтурботним існуванням. Невизначеність вносила хаос у звичну, розплановану до дня життя.Що підігріваються роздутої до неймовірних розмірів кризовою лихоманкою, люди зі скаженим прискоренням неслися в метушні їхньої паніки, що захлиснула. І корячись стадному почуттю, сломя голову бігла і я.Доти, поки одна людина (колись випускник мого ж університету, а нині дуже важливий чиновник) не зупинив мене своєї, як тоді мені здалося, просто геніальною думкою. «Не женетеся за грошима, - сказав він, звертаючись до притихлої аудиторії на одному діловому заході.- Не прагнете до високих жалувань. Не працюйте заради грошей. Просто трудитеся. Заради задоволення. А гроші? Гроші прийдуть до вас самі».У той самий момент я раптом зрозуміла, що в цих простих словах схована дивна гармонія. Гармонія праці й насолоди даної нам життям. І я стала вчитися працювати по-іншому.Зменшила швидкість і призупинила свій метушливо нервовий темп життя. Встаючи в п'ять ранків на роботу, щоб встигнути до столичних пробок до девятичасовой лекції, раптом стала зауважувати, як красиво встає сонце серед непривабливих багатоповерхових будинків. Як дивна природа при переході від теплої золотий осіни до вогкого й сирого початку зими.Як різнобарвні особи моїх студентів з десятків країн миру, але добрі й щирі очі в цій строкатості. Як прекрасно дивитися на величезний, незвіданий мир очима ребенка - моєї підростаючої дочки... Я вчуся бути терпимее й добріше. А головне, робота стає лише продовженням мого нового життя, де на перший план виходять зовсім інші цінності.Цей рік став для мене роком більших відкриттів - відкриттів, що перевернули відношення до життя й змусили бачити багато хто, раніше непомітні речі. А гроші? Як не дивно, але їх не стало менше. Але чомусь тепер про їх зовсім не хочеться думати...

Джерело: www.top-personal.ru