Могила для малого бізнесу.Ставка ЕСН для малих підприємств підніметься з 14% до 34%

В 2010 році середній розмір трудової пенсії в Росії складе 7946 рублів. Зараз середня пенсія - 5641 рубль. Хто заплатить за підвищення пенсій? Зрозуміло, платники податків. Днями президент підписав два закони, які передбачають різке підвищення податків на фонд оплати праці. Заради цих законів Державна Дума спеціально продовжувала весняну сесію, а Рада Федерації навіть зібрався в суботу, щоб терміново їх схвалити. Питання, стало бути, принциповий.

Податки й внески

Заради того, щоб підвищити пенсії, правительство вирішило підвищити податки. Зараз у Росії існує так званий єдиний соціальний податок (ЕСН), що при річному заробітку людини до 280 тис. рублів у рік становить 26% від фонду оплати праці (понад цей поріг діє регресивна шкала; при заробітку більше 600 тис. у рік із суми перевищення беруть 2%). З «базових» 26% найбільше - 20% - іде в Пенсійний фонд, інше - до Фонду соціального страхування й фонди медичного страхування. Звичайно пишуть, що ЕСН платять роботодавці, але це лукавство. Коли вас беруть на роботу, наймач пропонує вам якусь суму з обліком того, які податки йому доведеться заплатити за право використовувати вашу працю. Таким чином, в остаточному підсумку кожний працюючий почуває податки на фонд заробітної плати безпосередньо на своєму гаманці.

Ця дивна ситуація виникла через те, що керівники Росії ще в 1995 році усвідомили згубність існуючої податкової системи для малого бізнесу. Але для них це не було достатнім аргументом, щоб міняти неї цілком.

З 2010 року ЕСН відміняється. Замість нього вводиться роздільна сплата страхових внесків. Регресія теж відміняється, але після досягнення порога річної зарплати в 415 тис. рублів внески платити не треба . Теоретично внески відрізняються від податків тим, що податок - безоплатний платіж (коли держава просто відбирає гроші й нічого конкретного замість не обіцяє), а страховий внесок - платіж возмездний (сьогодні в тебе відбирають гроші, але обіцяють повернути при настанні страхового випадку, наприклад, непрацездатності або інвалідності). Практичної різниці для громадянина між податком і страховим внеском стосовно до пенсій і інших допомог немає; у всякому разі, неозброєним поглядом не видно.

В 2011 році зміняться ставки страхових внесків. Замість 20% ми будемо платити в Пенсійний фонд 26% від зарплати; підвищаться на 2% і внески на медичне страхування. Поріг в 415 тис. залишиться, але буде індексуватися відповідно до росту середньої заробітної плати по країні. У цей момент перестануть діяти всі діючі в цей час пільги по ЕСН. Настане нове, суворе життя, особливо для малого бізнесу.

Запрошення на страту

Зараз ті підприємства, які працюють по спрощеній системі оподатковування - а це значна частина малих підприємств - платять ЕСН по пільговій ставці 14%. З 2011 вони будуть платити такі ж страхові внески, як і всі інші: 34%. Для інших пільгових категорій: інвалідів, техніко^-галлія підприємств, фермерів, громад корінних нечисленних народів Півночі - перехід на нову ставку розтягнеться на кілька років, але в 2015 році й вони почнуть платити по повній. Хто виживе, розуміє.

У більшості країн сучасного миру системи пенсійного й медичного страхування засновані на тому самому перерозподільному принципі. Він означає, що нині працюючі люди оплачують утримування й лікування нинішніх пенсіонерів, а перерозподіл здійснюється за допомогою спеціального цільового податку. Тому й без точних розрахунків (а для Росії такі розрахунки якщо й проводилися, то ніяких опублікованих данних мені знайти не вдалося) ясно, що й у більшості розвинених і постсоціалістичних країн цим системам загрожує банкрутство.

На думку комітету з бюджету Ради Федерації, після скасування пільг для багатьох малих і середніх підприємств податкове навантаження виросте в 2,5 рази. У висновку комітету читаємо: «Особливо важко прийде підприємствам інноваційної сфери. Це може привести до зниження їхньої конкурентоспроможності, що в остаточному підсумку приведе до скорочення надходжень у місцеві й регіональні бюджети й відповідно до зниження ВВП». Правительство, журиться комітет, не представило даних про те, скільки підприємств великого, середнього й дрібного бізнесу виявляться нерентабельними після коректування пенсійної системи. Навпаки, воно оптимістично припускає, що після остаточного скасування пільг надходження від колишніх пільговиків негайно виростуть в 4 рази.

Не потрібно забувати, що підвищені страхові внески має бути винести на собі не тільки бізнесу й працюючої в ньому, але й бюджетникам з госслужащими. Бюджетам всіх рівнів теж має бути звідкись вишукати гроші на виплату страхових внесків. Комітет Ради Федерації по місцевому самоврядуванню сумно відзначає: «Представляється, що це [страхові новації] негативно відіб'ється на регіональних і місцевих бюджетах, з огляду на нинішні умови скорочення доходів, у першу чергу по доходу на прибуток і доходи фізичних осіб».

Під час обговорення питання в Раді Федерації сенатор Євгеній Тарло запитав, чи не можна відкласти підвищення тарифів страхових внесків хоча б до закінчення фінансово-економічної кризи. Йому популярно пояснили, що скасування всіх пільг - це принципова позиція прем'єр-міністра. На думку Володимира Путіна, не збільшувати страхові внески неможливо, тому що нинішній рівень пенсій і інших соціальних допомог неприпустимо низок, і в період економічної кризи це особливо негативно сприймається населенням.

Носимо воду в решеті

Пенсії в Росії дійсно низькі, це правда (хоча в сільській місцевості вони подекуди вже більше зарплат, але це тому, що зарплати там такі). Але чи допоможе різке збільшення фіскального навантаження вирішити цю проблему? Комітет Ради Федерації по бюджеті відповідає: немає.

Ріст пенсійного забезпечення в країні буде спостерігатися лише в період 2010-2011 років. Причому навіть у цей час дефіцит Пенсійного фонду буде становити 2-3% . Уже з 2012 всі негативні тенденції в пенсійній сфері виявляться з новою чинністю. Винувата демографічна ситуація, змінити яку не можна.

Член Ради Федерації Олександр Починок, що встиг побувати й міністром праці, і главою податкової служби, упевнений, що пенсійна система має потребу в радикальному реформуванні. Двома словами: нинішнім пенсіонерам потрібно платити допомогу зі старості з бюджету (тобто за рахунок тих, хто працює сьогодні), а от майбутні пенсії повинні стати чисто накопичувальними, скільки нагромадив - стільки й одержиш. До переходу на повністю накопичувальну систему призиває й комітет СФ по бюджеті.

На думку Лагодження, нинішнє підвищення страхових тарифів буде коштувати країні одного-двох відсотків економічного росту. Адже головними жертвами пенсійного коректування стануть, по-перше, інноваційні підприємства, від яких правительство очікує прориву, а по-друге, малий бізнес, на який воно покладає більші надії в частині створення робочих місць. Звичайно, бізнес у Росії ушлий і живучий: хтось загине, але більшість пристосується. Але віра в правительство, що обится не підвищувати податки й не торкати «маляти», загублена назавжди.

Довідка

Пенсійний дрюк

Ріст податкового навантаження - це ще не все, що принесуть бізнесу нові «страхові» закони. От неповний список урядових «подарунків»:

1. Зросте число проверяльщиков. Крім налоговиков, це право одержать чиновники Пенсійного фонду й Фонду соцстраху.

2. Зросте число співробітників фондів, адже їхні повноваження розширюються й, щоб здійснювати їх, будуть потрібні нові чиновники. Годувати їх будемо ми, платники податків.

3. Не буде ні відстрочок по сплаті страхових внесків, ні можливості розстрочки по них. Наприклад, якщо підприємству не заплатить грошей державний замовник, воно однаково зобов'язано перелічити страхові внески вчасно. Звідки взяти гроші? Правительство це не хвилює.

4. Пенсійний фонд одержує право списувати недоїмку по страхових внесках з рахунків преддприятий. Рішення суду для цього більше не потрібно.

5. Розширюється база страхових внесків по стравнению з базою ЕСН. Наприклад, виплати працівникам із прибутку підприємства теж будуть обкладатися страховими внесками.

6. Страхові внески за рік потрібно буде сплатити не пізніше 31 грудня. Але банки працюють до 25-28 грудня, а от у багатьох організаціях 31-е теж робочий день. Як встигнути й правительно порахувати розмір внесків, і заплатити їх, якщо банки на канікулах? Закон не дає відповіді.

7. Закон вимагає, щоб платники страхових внесків зберігали документи 6 років. Але позовна даність по Цивільному кодексі - 3 роки.

(за мотивами офіційних відкликань)

Джерело: www.bishelp.ru