Менеджмент без менеджерів
Філософія розвитку Semco украй проста: дайте людям можливість робити те, що їм хочеться, і згодом їхніх успіхів стане більше, ніж невдач»,-і розповідає Рикардо Семлер, власник і глава бразильської корпорації, що провадить холодильне встаткування, що розробляє поштове програмне забезпечення й інвестує у виробництво єтанола.
Батько Рикардо, незважаючи на непрості відносини із сином, передав йому, одному із самих юних випускників Гарварда, кермо влади сімейною компанією Semler & Company, що випускає центрифуги й різного роду насоси. У перший же день роботи молодий новатор перейменував фірму й звільнив дві третини більш ніж із сотні співробітників -і менеджерів, більшість яких були друзями Семлера-Старшого. Стан компанії на той момент залишало бажати кращого. Її щорічний дохід оцінювався в $4 млн, причому стрімко падав. Прагнучи знайти вихід із кризи, Рикардо вирішив радикально змінити систему керування: на його думку, розвиток компанії гальмувалося саме цим.
З моменту підстави Semler & Company була класичним прикладом ієрархічної структури. Рикардо порахував завданням першорядної важливості позбутися від труднопреодолимого бар'єра між начальством і підлеглими. Протягом року він зробив багато чого: скасував дресс-код, службові записки, левову частину процедур узгодження, пропуску, позбавив керівників привілеїв, у тому числі окремій їдальні, і, нарешті, заснував «робочі комітети», у яких співробітники нижчої ланки обговорювали насущні проблеми й приймали самостійні рішення. Незважаючи на низку криз, потрясших Латинську Америку, до 1994 компанія збільшила свій річний оборот до $35 млн. Демократичні перетворення Рикардо Семлера були тільки початком. Ідеї для наступного етапу розвитку подали його власні співробітники. Пропозиції виявилися наскільки революційними, що сам Рикардо з тих пор став розшифровувати абревіатуру CEO як Chief Enzyme Officer: він сам, як єнзим, лише підстьобує процеси в корпорації, а себе в жарт називає «каталізатором ідей і дурних питань». Хоча які вуж отут жарту.
Всіх співробітників компанії розділили на групи по 6-10 чоловік -і самоврядні одиниці. Заробив принцип «низової демократії», відповідно до якого рядові співробітники беруть участь у прийнятті глобальних рішень, а також принцип «кожний робить вибір самостійно у відповідності зі своєю компетенцією». «В Semco немає структури й організаційного розпорядку. Немає бізнес-плану, стратегії, ніяких планів на два роки або п'ять років, немає довгострокового бюджету. Навіть постійного CEO ні,-і описує Рикардо свою корпорацію.-і В нас немає інструкцій і контрактів. Ніхто не перевіряє рахунки видатку й доповідні. Спостереження й контроль -і рідке явище».
Незважаючи на гаданий хаос, система самоврядування діюча й пережила кілька криз, потрясших економіку країни, без особливих втрат. Зараз штат компанії нараховує більше 3 тис. чоловік, а її оборот перевищує $215 млн. (за останні десять років він збільшився майже десятикратно).
Рикардо Семлер -і власник і керівник корпорації Semco
В 1982 році очолив компанію Semler & Company, що дісталася йому від батька, перейменував її потім в Semco. У перший же день на пості гендиректора звільнив дві третини менеджерів і зайнявся виведенням компанії із кризи. Працюючи по 16-18 годин на добу, за рік довів себе до непритомностей і серцевих приступів. Повністю реформував систему керування й у результаті домігся того, щоб оборот корпорації щорічно збільшувався на 40%.