Керування персоналом: контроль за співробітниками

Після того, як наша країна перейшла «на рейки капіталізму», перейнявши в Заходу досвід економічного розвитку й втіливши «буржуазні» форми виробничих відносин, особлива увага громадськості змусила на себе звернути тема контролю над підлеглими на підприємстві. Прослуховування телефонних розмов, відстеження ділової й особистої переписки співробітників, раптові перевірки робочого стола – систематичні методи контролю офісних працівників, застосовувані в Європі й США. Такі способи керування персоналом викликають критикові громадськості в зазначених країнах. Профспілки й окремі співробітники часто звертаються в суди з вимогами відмови від такої практики контролю. Але, найчастіше, «феміда» приймала сторону роботодавців, за яких було узаконене право подібних методів перевірок. Тому дотепер так і трудяться західні спостереження, що служать під спостереженням камер, і устроїв, що прослуховують, і, слід зазначити, що ефективність їхньої праці від цього тільки зростає. Свідомість же наших співвітчизників, що працюють у подібних умовах, ще не готово до сприйняття тотального контролю, і дуже часто в нас це асоціюється до серйозного обмеження свободи особи. До волі, до якої наша країна прагнула багато десятиліть.

Насправді є й інша сторона даного питання. Мова йде про інтереси роботодавця, що крім оплати робочого часу несе витрати на придбання й обслуговування тієї ж техніки, що можуть його підлеглі використовувати з метою «обговорення інтриг» і т.п. Причому, нагадаємо, в оплачуваний робочий час. Що повинен почувати власник компанії, якщо, незважаючи на «успішні звіти про пророблену роботу», багато показників господарської діяльності говорять про зворотний. І приводи для таких «відчуттів» далеко не безпідставні. От що говорять дані однієї російської моніторингової компанії:

- використання інтернету на роботі в особистих цілях - 90% часу користування;

- читання новин в інтернеті на роботі - 86% користувачів;

- пошук інформації, не пов'язаної з роботою - 80% користувачів;

- спілкування в ICQ на роботі - 60% офісних співробітників;

- скачивание інформації, не пов'язаної з роботою - 57% користувачів;

- відвідування сайтів знайомств - 26% користувачів.

Нагадаємо, що це дані про російських офісних співробітників. А от що говорять дослідження компанії GMI про «мережну активність» західних працівників офісу:

- перегляд розважальних сайтів у робочий час - 81% користувачів;

- спілкування в ICQ (не пов'язане з роботою) - 74% офісних працівників;

- спілкування в чатах і форумах - 45% службовців.

Мало того, на Заході зараз бум on-line шопинга. Більше половини співробітників активно купують в інтернеті в робочий час.

По самих скромних підрахунках на подібні «розваги» витрачатися до двох годин робочого часу офісних співробітників. Природно, оплачуючи цей час, роботодавець зазнає прямих збитків.

У цей час російське законодавство не дозволяє використовувати радикальні методи контролю на робочому місці без ознайомлення з ними найманого робітника. Роботодавець вправі застосовувати подібні обмеження й відповідні санкції тільки після письмового ознайомлення із правилами про контроль підлеглих. Після підписання документа про ознайомлення з даними правилами, співробітник несе повну відповідальність перед роботодавцем за свої дії в робочий час, і до нього можуть бути застосовані будь-які методи контролю.

Безумовно, що етична сторона питання тотального контролю на підприємстві неоднозначна. Однак, статистика говорить про те, що саме внаслідок «позаштатного» спілкування відбувається до 80% випадків витоку інформації, а це вже питання далеко не етики.

Автор: Сергій Чурпий