Історії успіху. Джордж Сорос: шлях від офіціанта до найвідомішого інвестора (частина Й)

Джордж Сорос - відомий і впливовий інвестор, творець благодійних фондів по усьому світі. За останні 25 років Сорос роздав близько 5 млрд. дол.

Він домігся більших успіхів у своїй справі. Він став легендою у світі бізнесу. Він лідер. На його досвіді вчаться. Про нього пишуть книги.

Джордж Сорос своїм прикладом показує нам, як багато домогтися в бізнесі. З діяльності Сороса ми можемо витягти для себе важливі уроки, які допоможуть і нам домогтися успіху. У трьох статтях буде описано, як Джордж Сорос домігся такого успіху, і як його досвід ми можемо використовувати для розвитку свого бізнесу.

Тисяча доларів, вкладена в інвестиційний фонд Сороса в 1969 році, сьогодні оцінюється в 4 мільйон доларів - ошеломляюще складна ставка - 35% річних!

Якісь 10 тис. доларів, вкладені в «Квантум» Сороса в 1969 році, коштували в 1993році 21 мільйон. Ті ж 10 тис. в акціях 500 найбільших компаній США за той же період виросли всього лише до 122 тис. доларів.

Він народився в Угорщині, у родині юриста. Під час війни йому довелося ховатися під вигаданим прізвищем. В 17 років він емігрував в Англію. Він не міг прокормити себе й жив на допомогу. Як йому вдалося домогтися таких успіхів?

* * *

Урок перший: треба ризикувати.

В 1969 році він створив свій інвестиційний фонд за назвою «Квантум». І діяльно керував їм - за винятком декількох років на початку 80-х років - протягом наступної чверті століття.

Сорос ніколи не боявся зробити перший крок, особливо туди, куди не зважувалися ступити інші.

Сорос, як часто бувало й подальшому, виявився на самому передньому краї інвестиційного бізнесу, тому що про кінець 60-х американські хедж-фонди, що володіють активами офшорних фондов. були ще в новинку.

В 1992 році Сорос зробив ставку в 10 млрд. фунтів стерлінгів - у півтора разу більше вартості всіх його фондів - на те, що фунт упаде стосовно німецької марки. Так і відбулося, завдяки цьому він одержав 1 млрд. прибутки й титул «людини, що взломали банк Англії». Саме завдяки цій ставці Сорос, «найбільший у світі інвестор», перетворився в живу легенду миру фінансів.

Якщо він уважає своє інвестиційне рішення вірним, ніщо не може зупинити його. Ніякі операції не здадуться занадто великими. На думку Сороса, найбільшою помилкою є не зухвалість, а зайва обережність. «Чому так мало?» - одне з його улюблених питань

Урок другої: якщо ризикуєш, не став на карту всі відразу.

Ніколи не ризикуй усім. Це нерозумно й зовсім зайво.

Як згадують його підлеглі, Сорос часто проказував: «Спочатку інвестуй, потім, аналізуй». Тобто, висувати припущення, перевіряти їх на невеликих угодах і чекати, коли ринок покаже, праві ви чи ні.

Потім Сорос починає діяти. Він обережний і постійно перевіряє хід своїх думок, намагаючись визначити, чи прав він, або, якщо бути більше точним, чи мислить він логічно. Сорос аналізує всілякі гіпотези й на основі цього аналізу приймає рішення про інвестиції. Потім вичікує, чи підтверджуються його припущення. Якщо так, він нарощує обсяг угод, і величина останніх визначається тільки ступенем його впевненості в успіху. Якщо ж припущення помилкові, він, не гаючись, виходить із гри.

В 1994 році Сорос втратив 600 мільйонів. Може здатися, що це серйозний удар по Соросу. Але це становить лише 5% всіх його активів. Залишалося ще 95 відсотків! Тодішні активи Сороса оцінювалися в цілому в 12 млрд. доларів.

Урок третій: займіть свою нішу, де ви можете превстигнути.

Сам переїзд у Нью-Йорк із Англії надав Соросу чималу перевагу перед колегами: він не превстиг у Лондоні, зате добре довідався фінансові ринки Європи. Якщо в Лондоні таких знавців був хоч ставок гати, то ділки Уолл-Стрит мало знали європейські ринки й ще менше в них розбиралися. Відразу після прибуття в США Джордж Сорос став визнаним експертом у цій області.

Залишися Сорос у Європі, його очікувала б, швидше за все, доля пересічного, хоча й розумного, проникливого фінансиста, але не визнаного фахівця, а просто одного з багатьох, що намагаються щось заробити на фінансовому ринку. Але в США Сорос був рідким птахом, чиї пізнання про європейський фінансовий світ послужили йому гарну службу.

Урок четвертий: виходите за межі.

Сорос одним з перших зрозумів, що потрібно мислити глобально, а не замикатися в провінціалізмі. Потрібно розуміти, як подія тут відіб'ється на подіях там. Валютні курси тоді були не настільки важливі. Але він збирав загальні відомості з різноманітних джерел і ґрунтовно їх обмірковував. А потім уже приймав рішення, у більшості випадків вірні.

Коли хедж-фонди тільки створювалися, невелика частина менеджерів обрала стратегію збалансованої покупки акцій, фонди хеджировались, тобто минулого застраховані в тому розумінні, що менеджери розподіляли портфель акцій: для гри на підвищення, якщо ринковий курс зросте, акції скуповували, а для гри на зниження, розраховуючи на падіння ринкового курсу, акції продавали.

Сорос і багато інших королів хедж-фондів відкинули подібний підхід і вийшли за межі ринку акцій США, граючи на зміні курсів по усьому світі, і не тільки акцій, але й дисконтних ставок, різних валют і т.д. в усіх напрямках фінансових ринків. У середньому фонди Сороса за один операційний день продавали й купували цінних паперів на 750 млн. доларів.

* * *

Продовження треба.

Автор: Ніна Грищук