Інсайд від Центробанку: рубль може подешевіти в будь-який момент!

Необережний натяк першого заступника голови Банку Росії Олексія Улюкаева спровокував втечу спекулянтів на ринок акцій. Центробанк зберігає позитивні очікування по інфляції на нинішній і наступний роки, повідомив агентство «Інтерфакс» перший заступник голови ЦБ Олексій Улюкаев. Тому він не виключає подальшого зниження ставки рефінансування. Причому, як натякнув Улюкаев, цього «можна щодня очікувати». Така заява першого заступника голови ЦБ, природно, всполошило спекулянтів, адже після зниження ставки рефінансування й ослаблення рубля ціни акцій на ринку виростуть. І вони дружно кинулися за рублями для покупки акцій на валютний ринок. У результаті чого рубль подорожчав відразу до долара і євро, а ставки міжбанківського ринку кредитування підскочили майже на два процентних пункти. Нагадаємо, що в нинішньому році ставка рефінансування Центробанку знижувалася вже п'ять разів - з 13% до 10,75% річних. І нинішня макроекономічна ситуація така, що дозволяє цього року ще знизити ставку рефінансування, уважають у ЦБ. Накопичена інфляція за вісім місяців цього року на 1,5 процентного пункту нижче торішнього показника такого ж періоду. Причому, за словами Улюкаева, важливо, що базова (без обліку товарів, чиї ціни залежать від сезонних коливань) інфляція третій місяць перебуває на історично низькому рівні, що дає підстави робити позитивні припущення на залишок року й наступний рік. Зниження цін у другій половині серпня підтвердило припущення ЦБ, що сезонний вплив нового врожаю плодоовочевих цього року буде «відкладеним». Тобто, ефект зниження цін повністю виявиться у вересні, а не в серпні, як це звичайно відбувається. При цьому Олексій Улюкаев натякнув, що чергове зниження процентних ставок ЦБ може відбутися в будь-який час. Економісти також прогнозують подальше зниження ставки рефінансування. Наприклад, керівник департаменту стратегії й досліджень ринку UniCredit Володимир Осаковский уважає, що до кінця року процентна ставка буде знижена в цілому ще на 0,75% - до 10% річних. А аналітик «КИТ Финанс» Дмитро Полевої очікує зниження ставки рефінансування ЦБ на 0,25% у самий найближчий час. На його думку, сезонне вповільнення інфляції виявиться у вересні - початку жовтня, і в річному вираженні її темпи цілком можуть знизитися до 10,5-11%. Тому восени від Центробанку можна чекати ще одного або двох зменшень ставки - на 0,25% кожне. І на тім ЦБ зупиниться, утримають його зростаючі госрасходи, які, на думку фахівця, правительство навряд чи захоче урізати, причому найбільше сильно цей ефект може виявитися наприкінці 2009 - початку 2010 року. Тому Центробанк, ухвалюючи рішення щодо ставки, повинен буде враховувати не тільки поточні інфляційні тенденції, але і як мінімум, прогноз на перше півріччя наступного року. Більше того, незважаючи на зміцнілі фундаментальні позиції рубля, занадто сильне зменшення ставок може підсилити тиск на курс національної валюти. Загалом, зменшення ставок Центробанку експерти вважають за доцільне, оскільки воно поліпшує ситуацію з ліквідністю банківського сектора. Однак вони попереджають, що у випадку різкого погіршення ситуації на міжнародних ринках або падіння цін на нафту надлишок ліквідності відразу піде на скупку іноземної валюти. Що ж стосується ринку кредитування, то очікувати масового зниження вартості кредитних ресурсів через зменшення ставки рефінансування ЦБ не коштує. Якщо вартість кредитів від цього й знизиться, то лише для найбільш надійних позичальників. Як пояснив «Вільній пресі» екс-голова ЦБ, віце-президент Асоціації регіональних банків Росії Олександр Хандруев: «Ця проблема існує сьогодні не тільки в нас, але й в усьому світі. Головною причиною того, що банки не кредитують підприємства, служать більші ризики й невизначеність в економіці. Подивитеся, дисконтна ставка ФРС США опустилася до 0,05%, у Японії - 0,1%, у Великобританії - 0,5%, а в Зажин - 1%, і проте, їхні банки теж не кредитують реальний сектор. А кого кредитувати-те? Я рекомендую всім, хто лає банки за не надання позик, попрацювати хоча б один день кредитним інспектором. Якщо в підприємства впав виторг, якщо немає збуту продукції, то як його можна кредитувати? Адже банки не дають гроші просто так, вони повинні одержати їх назад з відсотками, тому банкіри не можуть кредитувати збитковий бізнес. Тому що одною рукою вони беруть ці гроші в клієнтів - на певний строк і з відсотками, а іншої видають їхнім позичальникам. І у випадку неповернення кредитів у них виникає реальна погроза «розриву ліквідності». І зниження процентної ставки Центрального банку тут не допоможе. В умовах кризи, чутливість ринку кредитування до зміни процентної ставки ЦБ втрачена. Взяти, приміром, США або Великобританію, де влади намагаються, буквально, силоміць змусити банки почати кредитування, а ті впираються. І говорять: а збитки кредитування від неповернень ви теж на себе візьмете? Причому, ці збитки можуть виникнути зовсім не по недогляду банкірів у виборі позичальників, а з вини макроекономічної ситуації. Наприклад, у Німеччині - країні, що завжди славилася дуже твердим наглядом, зараз навіть змушені створювати банк «поганих активів», через трильйонні списання банків. А що говорити про інших».Є й ще одна причина. Ставка рефінансування - процентна ставка, по якій центральний банк видає кредити комерційним банкам під заставу активів з дисконтом. В інших країнах її називають інакше - дисконтною ставкою. Вона визначає всі інші ставки відсотка в економіці й обумовлює відношення населення до заощаджень і інвестицій. Діюча ставка рефінансування виступає як потужний регулятор економічної активності. Але російський Центробанк не рефінансує банки під активи, тому ставка рефінансування в нас не працює, вона носить чисто формальний характер, і використовується в основному для цілей обліку оподатковування. Далеко не всі учасники ринку орієнтуються на неї при встановленні ціни кредиту, відповідно, ефект від її зниження в Росії істотно нижче, ніж у розвинених країнах. Зате ринкові гравці з більшим задоволенням спекулюють на ставці рефінансування. Тому вони сприйняли натяк Улюкаева буквально як подарунок долі, і відразу кинулися на ринок за рублем. Який відразу підскочив за рахунок перевищення попиту над пропозиціями, хоча ніяких фундаментальних причин для цього не було. А в понеділок його курс, якщо не буде зовнішніх впливів у вигляді росту ціни нафти, швидше за все різко опуститься. І Центробанку знову прийде витрачати золотовалютні резерви на підтримку національної валюти, як це було тижнем назад, коли йому довелося купити доларів і євро на суму більше 3 млрд у доларовому вираженні. Залишається тільки зрозуміти, що криється за настільки «тонкими» натяками першого заступника голови ЦБ - проста людська необережність або свідоме створення зручної ситуації для подальшої девальвації рубля.

Джерело: www.svpressa.ru