Фаст-Фуд. Історія й перспективи

Історія з життя, случившаяся 180 днів назад:

«Два хлопці їхали на машині, сперечаючись про те, як потрібно правильно вимовляти назва міста. Один говорив «Луевиль», інший «Луизевиль». Вони продовжували сперечатися й сперечатися, поки не доїхали до ресторану фастфуд. Один із хлопців увійшов усередину й попросив офіціантку: «Скажіть мені назва місця, де я зараз перебуваю, тільки дуже - дуже повільно». І та відповіла: «Мак-до-нальдс». (містер Джино Маджерик, американець)

Фаст-Фуд міцно ввійшов у наше життя. Це ціла країна, зі своїм керуванням, постійними жителями й історією. Під самим терміном мається на увазі їжа, що може бути швидко приготовлена й продана потенційним покупцям. Як правило, вона доводить до напівготовності заздалегідь і потім тільки підігрівається. У системі фаст-фуда виділяють кілька типів організації торговельної діяльності: з лотків і з кіосків, без навісу й місць для сидіння, і, звичайно ж, на верхівці цього айсберга - ресторани швидкого обслуговування.

Стартовий капітал для такого бізнесу відносно невеликий за умови правильно обраного району, де не так багато продуктових магазинів. Невеликими, відкритими окремими підприємцями крапки продажу «швидкої їжі» стали звичайним явищем по усьому світі.

Хоча, на перший погляд, фаст-фуд - явище сучасне, насправді, концепція «готової до вживання їжі» була відома ще нашим предкам. У різних культурах були свої способи організації продажу «швидкої їжі». У Древньому Римі це лотки із хлібом і маслинами, у Східній Азії - з молюсками. Існувала подібна практика на Близькому Сході, в Індії, Західній Африці.

Сучасна історія фаст-фуда почалася в США в липні 1912 року, у зв'язку з відкриттям першого ресторану у вигляді автомата, кафетерію з вітринами й механізмом для приймання монет, що саме по собі стало сенсацією. Відтоді численні автомати з'явилися у всіх куточках Америки і Європи й стали надзвичайно популярні. Компанії також активно популяризували своє изобретние, висунувши слоган: «Менше роботи для мами». Одна з них, “White coustle” - «Біла міцність» склала стан, відкривши крапку фаст-фуда в Канзасе в 1921 році, продаючи гамбургери за 5 центів. Серед її нововведень був дозвіл покупцям бачити процес готування їжі. Пізніше був застосований ще один хід: у кожному шматку яловичини робилися п'ять отворів, щоб зменшити час готування м'яса. Компанія «Біла міцність» була неймовірно успішна й породила величезну кількість послідовників.

Одним з них стала відома в усьому світі величезна структура ресторанів Макдональдс. Уперше вона з'явилася в 1940 році як ресторан швидкого харчування «барбекю» для водіїв авто. Виявивши, що найбільший дохід компанія одержує від продажу гамбургерів, брати Макдональдс закрилися на три місяці й відкрилися в 1948 році, запропонувавши американцям простої меню з гамбургерів, коктейлів, кава й кока-коли, що подаються в одноразовому паперовому посуді. У результаті вони одержали можливість провадити їжу постійно, не чекаючи замовлень покупців і обслуговуючи їх негайно. Гамбургери продавалися по 15 центів, що становило половину від вартості повноцінного обіду. Їхній потоковий метод вплинув на нововведення Генрі Форда.

В 1961 році успіх братів Макдональдс намагався повторити Рей Крок, що склав капітал на продажі молочних коктейлів. Він відправився в Каліфорнію, у надії перейняти й впровадити їхнього нововведення у свій бізнес. Крок думав, що він зможе навіть розширити продуктивну ідею, перетворивши виробництво дешевих, готових до вживання гамбургерів і молочних коктейлів у національний бізнес. Серед його вдалих знахідок було проголошення абсолютної чистоти, і можливість покупців бачити весь процес готування їжі через прозорі скляні стіни.

Фаст фуд залишався популярним ще й тому, що давав можливість покупцям робити замовлення, не виходячи з машини. У цілому, їжа подавалася так, щоб її було зручно їсти «на ходу», що повністю відповідало зайнятому способу життя середнього американця.

На сьогоднішній день меню фаст-фуда значно розширилося. Покупцям пропонують рибу й чіпси, картоплю фри, курячі крильця, піцу й морозиво, поряд із чилі, картопляним пюре й салатами. Крапки фаст фуда з'явилися на автолізах, ринках і навіть у супермаркетах.

До кінця XX століття було створено більше 25 000 ресторанів в 115 країнах миру, а в 1990 році перший ресторан Макдоналдс відкрився в Москві, на Пушкінській площі. У цей час в 37 містах Росії успішно працює 142 ресторану «Макдоналдс». Щодня вони обслуговують більше 500 000 відвідувачів. На сьогоднішній день у цій компанії працюють більше 17 000 росіян.

Сучасні ідеї фаст-фуда носять творчий характер. Щоб залучити покупців, організатори швидкої їжі включають веселу музику, проводять заходу для дітей, придумують персонажа - символу свого підприємства. У деяких випадках, все це стає більше привабливим, чим сама їжа.

Хоча фаст-фуд часто відносять тільки до американської культури, він уже давно впевнено крокує по всій планеті. У Китаї ресторани «швидкого харчування» користуються величезною популярністю, пропонуючи варіанти блюд з м'яса, овочів і рису. Покупці оплачують тільки ємність для їжі, що заповнюють за своїм вибором. Багато ресторанів також практикують практично безкоштовну доставку своєї продукції потенційним покупцям.

У Японії формою фаст-фуда стають суши. Популярні вони й на заході, де воліють ролли з рису з куркою й огірком. У Туреччині можна швидко й недорого перекусити кебабом, в Англії, Австралії й Новій Зеландії - смаженою рибою із чіпсами.

Успіх фаст фуда в наявності. Багато компаній давно вийшли за межі своєї країни й стали популярні й на сході й на заході. Філії Макдональдса можна зустріти практично в будь-якому місті. Характерно, що тільки в США покупці витрачають на фаст-фуд у середньому 110 мільярдів доларів у рік. У порівнянні з 1980 р. у США щорічне споживання продуктів харчування на душу населення ви-росло майже на 25%. У результаті в цей час 54% американців мають зайва вага, в 1980 р. 8% американців страждали ожирінням, зараз - 20%. На зниження ваги американці витрачають 40 млрд. дол. щорічно. У будь-який день, сьогодні й учора, завтра й через тиждень, чверть дорослої Америки обедается у фаст-фуде. Середній американець з'їдає 3 гамбургери й 4 порції картоплі щотижня, а сучасний ребенок п'є в три рази більше коли, чим 30 років тому.

Останнім часом концепція фаст-фуда зазнала гострої критики. Такі організації, як науковий центр захисту споживачів обвинуватив виробників гамбургерів і картоплі фри в пропаганді нездорового харчування. Нападки у свою чергу привели до наступних результатів: мережі фаст-фуда оголосили своїм лозун-гом збереження місцевої кухні й використання свіжих інгредієнтів, особливо сезонних овочів і фруктів, а також надали покупцям більшу можливість вибору блюд по своєму смаку.

На сьогоднішній день у середньому за місяць ресторани «швидкого харчування» продають:

- 2 000 000 напоїв Кока-Кола/Фанта/Спрайт

- 2 550 000 порцій картоплі-фри

- 1 100 000 молочних коктейлів

- 1 150 000 сандвічів Биг Мактм

- 950 000 пиріжків

Що б не говорили про концепцію швидкого харчування, як би її не критикували, фаст фуд стає синонімом сучасного життя середнього землянина. Ритм, у якому живуть герої XXI століття, не може витримати традиційних сімейних обідів минулого. Ідея фаст фуда не нова, але може працювати на перспективу, як багаторазово доводять успіхи того ж Макдональса.

Автор: Тетяна Жиброва (матеріали для статті взяті із сайту http://|en.wikipedia.org. Усі права збережені)