Елементарно, VAT!

Російські компанії можуть заощадити, домігшись повернення ПДВ із видатків, понесених у Європі. Ціна питання -і до 25% витрат на закордонні виставки, відрядження й ділові послуги.Дрібничка на 800 тис. євро

Під кінець минулого фінансового року бухгалтери Wincor Nixdorf, що веде німецького виробника платіжних терміналів, кас і банкоматів, виявили, що в сімох країнах ЄС і Швейцарії компанія переплатила податку на додану вартість (ПДВ) ні багато ні мало майже $800 тис. євро. Підприємство має 34 «дочки» по усьому світі, а також заводи в Німеччині, Бразилії, Китаї й Сінгапурі. Левова частина податкового тягаря доводилася на контракти, укладені головною конторою зі своїми ж «дочками», що сидять на внутрішньому госпрозрахунку. У них Wincor Nixdorf купувала послуги по технічній підтримці й ремонту власного встаткування, що поставляється в ці країни. Іншим генератором ПДВ стали численні рахунки за проживання в готелях і прокат автомобілів для відряджених експертів і менеджерів. В итоге в одной только Испании налога набежало 231 тис. евро, во Франции -- 226 тис. евро.

Вчасно втрутилися юристи, які пояснили, що за законами Євросоюзу ПДВ із внутрікорпоративних операцій і видатків на закордонні відрядження, сплачений у європейських країнах, можна одержати назад у повному обсязі. Для компанії з оборотом 1,95 млрд євро, що за 2006 рік заплатила податків 46,2 млн євро, «відбитий» ПДВ по послугах начебто б дріб'язок, але з подібних дріб'язків найчастіше й складається боротьба з витратами.

Повернути ПДВ із ділових видатків, понесених у Європі, тим же образом, як це зробила Wincor Nixdorf, можуть і російські компанії. Мова йде про витрати на виставки й конференції, харчування й проживання, зв'язок, транспорт, бензин, рекламу, маркетинг і навчання, а також на цілий ряд так званих професійних послуг (юридичних, управлінських, консультаційних, бухгалтерських і проч.). Наприклад, по оцінках директора представництва юридичної фірми Tax Back International у РФ і СНД Марини Федорової, вітчизняні компанії, що беруть участь у європейських виставках, відіграють назад до 10 тис. євро зі стенда. Сума повернення залежить від ставки ПДВ у конкретній країні ЄС: якщо в Люксембурзі повернуть 3% від готельного рахунку й 20% від вартості виставочного стенда, то в Данії або Норвегії -і по 25% видатків на готель і стенд. Іншими словами, у наших компаній є реальна можливість скоротити на чверть свої закордонні видатки.

Кандидатський мінімум

Законодавча альфа й омега відшкодування європейського податку на додану вартість -і восьма й тринадцята директиви ЄС. Восьма директива від 1979 року (79/1072/EEC) установлює правила повернення податку, заплаченого в країні Євросоюзу, компаніям з інших країн ЄС, а тринадцята директива від 1986 року (86/560/EEC) -і компаніям з «неспілкових» країн, у тому числі й Росії.

У цих директивах говориться, які саме підприємства--нерезиденти ЄС вправі претендувати на повернення ПДВ. Це компанії, що не є банком або страховою організацією, без свого постійного представництва на території європейської країни й постійної адреси в цій країні. Претендентові також забороняється у звітний період продавати товари або послуги на території тієї країни, де він має намір одержати відшкодування (за винятком транспортних і деяких інших видів послуг).

Виходить, що в компанії, що має представництво або відділення в конкретній країні, немає шансів на відшкодування податку. Тупик? Зовсім немає. Підприємство з європейською «дочкою» вправі домагатися повернення -і закон цьому не перешкоджає. Закон, пояснює Марина Федорова, трактує «дочку» (на відміну від представництва або відділення) як незалежну компанію: дочірній бізнес у Європі окремо, проблеми материнської компанії із ПДВ окремо. Більше того, ніщо не заважає вітчизняній компанії здобувати у своєї «дочки» (міхурника, транспортної, ремонтної й будь-який інший сервісної) у Європі послуги, а потім вимагати відшкодування ПДВ.

Білий і пухнатий

У директивах ЄС говориться, що претендувати на відшкодування податку може лише сумлінний платник податків. Тобто компанія повинна представити довідку із ФНС РФ (так званий Tax Certificate), що підтверджує її податкову законопослушность. Саме головне -і мети видатків повинні бути мотивовані, а всі контракти на покупку ділових послуг мати явний економічний зміст. Якщо в налоговиков виникнуть підозри із приводу обґрунтованості пред'явлених рахунків, пиши пропало.

Не секрет, що сьогодні проблема незаконного відшкодування ПДВ у Європі коштує вкрай гостро. Збиток від податкових злочинів за участю компаній--резидентів ЄС становить близько 200 млрд євро в рік. З них основна частина доводиться на злочини, пов'язані з незаконним відшкодуванням ПДВ: щорічний обсяг втрат у цій сфері становить більше 60 млрд євро. Це приблизно 10% від загальної суми всіх шипиків, чинених на території Європи.

Схема шахрайства при поверненні ПДВ із ділових видатків виглядає так само, як і при відшкодуванні «товарного» ПДВ: наше підприємство змовляється з компанією з ЄС, новоявлені партнери укладають липовий договір про надання послуг, російська фірма платить по рахунку, а потім вимагає повернути ПДВ. Тим часом підставний партнер повертає російській фірмі платіж за незроблені послуги й одержує частину відшкодованого податку. «Усе б вийшло, якби не тривалі строки перевірки рахунків, задані директивою ЄС»,-і коментує Тетяна Васильєва, старший юрист компанії «Пепеляев, Гольцблат і партнери». В 13-й директиві чітко визначений строк, протягом якого податкове відомство країни--члена Євросоюзу проводить перевірку рахунків,-і шість місяців. Але воно може продовжити цей строк і зажадати додаткові документи -і пояснення ділових зв'язків, підтвердження обґрунтованості витрат, доказу реальних платежів і поставок послуг.

Так що найкраще російським компаніям не ризикувати й користатися з можливості відшкодування ПДВ «по прямому призначенню», уважають юристи.

Територія неповернення

Процедура відшкодування європейського ПДВ для компаній із країн, що не входять у Євросоюз, має ряд обмежень. За словами Тетяни Васильєвій, якщо повернення ПДВ провадиться в 37 країнах миру, те російські підприємства можуть розраховувати на відшкодування лише в 15 державах, що не вимагають наявності угоди про взаємне повернення ПДВ із Росією. До слова, у Росії така угода по ПДВ підписано лише з Білорусією. От вони, цих 15 гостинних держав: Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Канада, Нідерланди, Ірландія, Ісландія, Люксембург, Норвегія, Монако, Швеція, Хорватія, Фінляндія й Франція. У числі «недружніх» -і Польща, Чехія, Литва, Німеччина, Греція, Італія, Іспанія, Португалія й інші.

Правда, неєвропейські підприємства вже давно навчилися переборювати цю територіальну дискримінацію за допомогою «дочок» в інших країнах, відзначає Найєм Ганн, комерційний директор Tax Back International. Наприклад, міжнародні компанії зі штаб-квартирою в США не можуть чекати відшкодування ПДВ із Іспанії (між США й Іспанією немає угоди по ПДВ), але вони можуть виставити рахунку на свій офіс у Великобританії й домогтися повернення ПДВ там. Те ж саме, на думку Найєм Ганн, ставиться й до Росії. Скажемо, можна розширити територію повернення через кіпрськіі підкладочні, яким відкритий зелене світло по поверненню ПДВ у всіх країнах Євросоюзу. У тієї ж Німеччини немає угоди по ПДВ із Росією, зате є з Багамськими островами.

Але навіть якщо дружній плацдарм найшовся, у кожній із країн є свій перелік послуг, по яких ПДВ не відшкодовується або відшкодовується не повністю, пояснює Сергій Будилин, юрист компанії Roche & Duffay. Найкраще справа обстоит з поверненням по виставках, конференціям і професійним послугам, гірше -і із представницькими видатками й орендою автомобілів. Наприклад, у Бельгії не одержати відшкодування ПДВ за харчування й представницькі видатки, у Канаді в заборонений список входять також видатки на зв'язок, паливо й оренду автомобілів. У Хорватії не можна відіграти витрати на рекламу й маркетингові матеріали, а в податкові офіси Ірландії донедавна було даремно звертатися з рахунками з готелів -і податок (ставка в країні досягає 21%) не повертали. Найбільш широкий перелік видаткових статей для відшкодування ПДВ у Швеції, Франції, Австрії й Великобританії. Словом, директиви директивами, а доля податку залежить від законів конкретної країни.

Паперові ріки

Основними документами для європейських налоговиков, що приймають рішення про повернення ПДВ по закордонних витратах компаній з «неспілкових» держав, є заява компанії із проханням відшкодувати ПДВ, довідка із ФНС РФ і самі рахунки. У цих рахунках, відзначає Найєм Ганн, ПДВ необхідно виділити окремим рядком, до того ж рахунок повинен бути виставлений не на конкретного співробітника, а на саму компанію. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, приймаються й персоналізовані рахунки, але до них потрібно прикласти список співробітників компанії й довідку, що ці люди в конкретний момент перебували в закордонному відрядженні. Для країн з більше твердими вимогами до оформлення рахунків, наприклад Швеції, рахунку прийде коректувати, у найгіршому разі треба буде звертатися до постачальника послуг і просити його виставити рахунок у потрібному виді. Подати рахунку за минулий рік потрібно встигнути до 30 червня наступного року.

Це більша паперова робота, відзначає Тетяна Васильєва. Але головне лихо укладається в тім, що підприємства повинні направити в Євросоюз оригінали, щоб уникнути повторного пред'явлення рахунків-фактур, якщо в що перевіряють виникнуть питання. Тобто підприємства «втрачають» європейські рахунки на півроку. Виникає проблема: як виправдати свої витрати, підтверджувані цими рахунками, перед російськими податковими інспекціями, яким протягом напівроку, поки ЄС длубається над перевіркою документів, вздумается наскочити з перевіркою? Адже наші налоговики визнають лише паперові первинні документи, а не копії. Саме ця обставина, на думку Тетяни Васильєвій, дотепер уважалося головною перешкодою для наших підприємств, що бажають повернути ПДВ зі своїх значних відрядних і виставочних видатків.

Але цей паперовий бар'єр незабаром звалиться. Марина Федорова з Tax Back International посилається на новий федеральний закон про податкове адміністрування № 137-ФЗ, що з 1 січня цього року ввів у дію виправлення в статтю 93 Податкового кодексу РФ, досить корисну для наших підприємств із «закордонним ухилом». Зокрема, у новій редакції статті говориться, що на період повернення ПДВ копій рахунків, завірених печаткою підприємства й підписом директора, досить (з погляду наших налоговиков). Правда, поки цією можливістю фактично ніхто користуватися не може -і всі чекають роз'яснювальних листів Мінфіну й ФНС із конкретними вказівками.

Свіча коштує ігор

Менш значимі труднощі -і необхідність заповнення заяв на іноземних мовах і незнання конкретних адрес, по яких всі ці папери потрібно висилати. Втім, форми й адреси податкових інспекцій у Євросоюзі можна знайти в спеціалізованих оглядах міжнародних консалтингових фірм, наприклад в European VAT Refund Guide 2006, підготовленому бельгійським офісом Deloitte & Touche. У ньому втримуються й посилання на форми, і адреси інспекцій, і нормативи по відшкодуванню ПДВ у кожній із країн ЄС. З текстами директив ЄС можна ознайомитися на сайті http://eur-lex.europa.eu. Компанії в стані полегшити собі життя, звернувшись у спеціалізовані фірми, що займаються поверненням ПДВ із Євросоюзу. Правда, за послуги вони беруть до 20% від відшкодовується сумми, щоМ, зате від самого підприємства нічого не потрібно, крім рахунків, доручення й довідки із ФНС.

Помітимо, що вся ця канитель із відшкодуванням ПДВ не є чисто російською напастю. Так, у відомому дослідженні Еврокомиссии European Tax Survey від 10 вересня 2004 року, присвяченому податковій проблематиці в країнах ЄС, приводиться вражаюча статистика: 86,1% великих європейських компаній зазнають труднощів з відшкодуванням ПДВ в інших країнах Євросоюзу. Їх не влаштовують строки й складність процедури. А 53,5% великих компаній і зовсім не зв'язуються з поверненням ПДВ.

Чи свідчить це про безнадійність витівки? Немає. Просто в кожному конкретному випадку підприємство повинне вибирати, що йому вигідніше. У вітчизняних компаній, на думку юристів, існує два варіанти. Варіант перший -і не вимагати повернення ПДВ, зате мінімізувати податок на прибуток: європейський ПДВ включається в позареалізаційні видатки, а оподатковувана база по податку на прибуток, таким чином, зменшується. Варіант другий -і не побоятися тяганини й все-таки зажадати європейський ПДВ. Він оптимальний, якщо мова йде про великі суми в десятки або сотні тисяч євро. Все-таки повернути собі четверту частину ціни, заплаченої за послуги в Європі,-і пропозиція, від якого важко відмовитися.