Диплом є. Роботи немає.

Наближається сезон "останніх дзвінків" - до закінчення навчання готуються школярі й студенти. Поки перші повні надій і планів, другі ламають голову, як, одержавши диплом, не поповнити ряди претендентів на допомогу з безробіття, - криза остаточно відбила в роботодавців усяке полювання возитися з "зеленими" фахівцями. За даними соціологів, за останні півроку лише кожний третій здобувач моложе 26 років знайшов собі місце. Намагаючись прибудувати молодих до справи (молодь без перспектив - річ вибухонебезпечна), московська мерія без зайвого шуму вводить систему "добровільного розподілу" випускників.На відміну від багатьох інших регіонів країни безробіття в Москві продовжує прогресувати. Число офіційно зареєстрованих претендентів на допомогу перевалило за 50 тисяч - про це наприкінці минулого тижня повідомив глава столичного департаменту праці й зайнятості Олег Нетеребский. Це не вважаючи тих, хто цього року закінчує вузи й коледжі.Щоб хоч якось нейтралізувати потік потенційних безробітних, у квітні Мосгордума прийняла виправлення в Закон про працевлаштування - у список категорій москвичів, що мають переваги при прийманні на роботу, включені випускники вузів 21-26 років, що шукають роботу вперше, а також випускники 18-24 років, що мають виробничий стаж. Якщо на підприємстві працює більше 100 чоловік, для них установлена квота 2% - за її недотримання адміністрації загрожує штраф 2-3 тисячі рублів за кожне робоче місце. І це ще не все.- Розуміючи, що молодь попадає у важку ситуацію, ми розробили антикризову програму, що вже прийнята правительством Москви, - розповів "Звісткам" замначальника відділу інформації департаменту праці й зайнятості населення міста Москви В'ячеслав Сколяпов. - Роботодавцям, согласившимся взяти на стажування молодих фахівців (від 16 до 30 років), ми пропонуємо компенсацію, що буде частково відшкодовувати витрати на зарплату стажистові. Сума 5737 рублів на місяць виплачується протягом напівроку - за цей час молодий фахівець одержить досвід роботи й, якщо роботодавець не проти, продовжить працювати в компанії. Якоюсь мірою це і є "розподіл", хоча й добровільне: в остаточному підсумку тільки від роботодавця залежить, залишить він у себе молодого чи фахівця ні. Що стосується випускників вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, які колись не працювали й шукають роботу - так званих "первоищущих", їм ми пропонуємо доплату до основного заробітку в сумі 6 тисяч рублів протягом трьох місяців після працевлаштування. Але не всім, а тільки тим, хто встане в нас на облік як безробітний.- Елементи системи розподілу є й зараз, - упевнений депутат Мосгордуми Євгеній Бунимович. - Наприклад, великі підприємства, такі як "Газпром", оплачують навчання певної кількості студентів у вузах, а потім беруть їх до себе на роботу. Прямо зобов'язати приватні компанії - а їх у нас більшість - брати на роботу випускників вузів держава не може. Зате воно може застосувати економічні "важелі", скажемо, увести систему податкових пільг для тих компаній, у яких працює певний відсоток молодих фахівців. І, навпроти, збільшити податки для тих, хто відмовляється брати на роботу молодь.Поки, втім, до таких серйозних мір справа не дійшла. Підприємствам же, зайнятим виживанням, не до того, щоб клопотати про вирощування робочої зміни, - вони, приміром, помітно втратили інтерес до ярмарків вакансій.- У нашім університеті ярмарок вакансій проходить уже 15 років підряд, її щорічно відвідують близько 2500 тисяч чоловік, - розповів "Звісткам" керівник відділу виробничої практики й працевлаштування молодих фахівців МГТУ ім. Н.Є. Баумана Олександр Киричек. - Звичайно ми запрошуємо на ярмарок тільки ті підприємства, які строго відповідають профілю нашого навчального закладу. В основному це підприємства оборонного комплексу, а також стройкомплекса Москви, де сьогодні затребувані випускники окремих спеціальностей. Але цього року - видимо, через кризу - з 430 запрошених підприємств до нас прийшло всього близько 100.А на журфаку МГУ ярмарок вакансій, заплановану на квітень, взагалі довелося скасувати - роботодавці не відгукнулися на заклик поспілкуватися з молодими журналістами. Фахівцям гуманітарного профілю взагалі прийде туго - на ринку праці їх не чекають. Так само як юристів і економістів. Зате чекають робочих будь-яких спеціальностей, продавців, будівельників - тих, хто університетів не кінчав...

"Хто хоче заробити, той місце знайде" Ще вчора середньостатистичний випускник московського вузу міг розраховувати на пристойну роботу з гарною зарплатою - через кризу, схоже, рожеві окуляри прийде зняти. Перед випускниками сьогодні коштує твердий вибір: стримати апетити або зовсім залишитися без роботи. "Вісті" вирішили з'ясувати, який з варіантів воліють студенти останніх курсів столичних вузів."Не представляю, як буду повертати кредит за навчання"

Світлана Волохина, студентка 4-го курси факультету журналістики МГУ ім. Ломоносова:- Я вчуся на журфаку МГУ на контрактній основі. Платити за навчання самостійно можливості не було, тому довелося взяти освітній кредит. Але як на зло наступила криза, і я не представляю, як буду повертати борг. Щоб розплатитися з банком, мені потрібна не просто яка-небудь зарплата, а більш-менш пристойна. Щоб одержувати нормальні гроші після закінчення університету, треба починати працювати вже зараз. Але роботодавцям до цього, звичайно, справи немає. Я займаюся спортивною журналістикою й хочу працювати за спеціальністю. Один час працювала спортивним журналістом на супутниковому телеканалі, але навчання не дозволяло працювати на повну ставку, і мені довелося піти. У журналі, з яким я співробітничаю як позаштатний автор, мені вдвічі урізали гонорар."Був кур'єром, вантажником - зараз директор"

Георгій Сапронов, студент 5-го курсу механіко-технологічного факультету Московського автомеханического інституту (МГТУ "МАМИ"):- Я вирішив не шукати роботу, а зайнятися власним бізнесом. Пішов працювати в сферу IT і зараз є генеральним директором компанії по розробці програмного забезпечення. Як мені це вдалося? Один раз, бродячи по інтернету, наткнувся на цікавий сайт - його команда займалася розробкою операційної системи. Після довгих переговорів з їхньою службою технічної підтримки мене прийняли як стажист. Відробивши біля року, я став керівником. Звичайно, це не перша моя робота - до цього я працював кур'єром, вантажником, але перспектива кар'єрного росту там, природно, рівнялася нулю. А у своєму бізнесі я сам собі голова."Інженери розходяться як гарячі пиріжки"

Ілля Корнийчук, студент 4-го курси факультету мікроприладів і технічної кібернетики Московського інституту електронної техніки (МИЄТ), м. Зеленоград:- У мене аж три роботи, щоправда, тільки одна з них за фахом. Працюю в НДІ Всису (обчислювальних систем і систем керування) у посаді техніка, займаюся розробкою нового обладнання. Зеленоград - колишній центр мікроелектроніки й зараз є одним з лідерів промисловості. У місті маса підприємств, і наш вуз - один з головних "постачальників" робочої сили. Інженери з технічних факультетів розходяться як гарячі пиріжки. Особисто мені моя робота подобається. Підприємство державне, студентам платять мало, але режим вільний, тому не скаржуся. Через кризу зарплату небагато урізали, але не критично - на місяць на руки одержую 6-7 тисяч. Є в мене й робота "для душі": веду кружок "Юний диджей" у детско-молодіжному центрі " М-Клуб" - учу хлопців правильно поводитися з технікою, проводити вечірки. Зарплата тут також у районі 6-7 тисяч. Майже всі великі заходи міста проходять при моїй участі. Тут я в декількох іпостасях: і диджей, і ізонефа, і постановник. Іноді за вечір я легко можу заробити 10-12 тисяч. На жаль, заходи трапляються нечасто, тому не гребу гроші лопатою."Вакансії є завжди - просто багато хто вважають, що гідно чогось особливого"

Юлія Шумкова, студентка 4-го курси філологічного факультету МГУ ім. Ломоносова:- Працюю помічником маркетолога в компанії по виробництву програмного забезпечення. Звичайно, ця робота з моїм майбутнім дипломом зв'язана більш ніж побічно. Але я протягом місяця шукала роботу й зрозуміла, що за фахом - скажемо, перекладачем - знайти її нереально. Улаштувалася випадково: взяли на посаду коректора, а потім перевели у відділ маркетингу. Працюю кілька днів у тиждень - більше навчання не дозволяє. У Москві завжди є вакансії, просто підсвідомо багато хто вважають, що гідно чогось особливого й високооплачуваного."Якщо людина хоче працювати в школі, його візьмуть без проблем"

Максим Жук, студент 5-го курсу фізико-математичного факультету Московського державного обласного університету (МГОУ):- Я вже рік працюю в школі вчителем інформатики. Задоволений, міняти роботу в найближчі два роки не планую. Зараз одержую вчительську ставку - близько 14 тисяч рублів, але коли захищуся, мені дадуть додаткові годинники й ще одну ставку інженера. Сподіваюся, близько 40 тисяч буде виходити - на це вже жити можна. У школах зараз дуже затребувані вчителі фізики, математики, інформатики, системні адміністратори. Якщо людина хоче, його візьмуть без проблем - мене от взяли й не хочуть нікуди відпускати. Якщо в тебе амбіції й ти вважаєш, що в школі працюють тільки невдахи, - немає проблем, шукай іншу роботу.

Джерело: www.finiz.ru