Де можна купити дешеві продукти, так ще й грошей заробити?

Криза наполегливо спонукає до активності. Принаймні, тих, кого встиг клюнути смажений півень. З'являються всілякі схеми самовиживання - як нові, так і добре забуті старі. Наприклад, усілякі споживчі суспільства, чорні каси й т.д. Думаю, що вони для багатьох можуть стати підмогою у важкі часи.

Жертва кризисамоя подруга Світла підготувалася до кризи краще нас усіх. Вона вклала свої заощадження в акції компанії, що володіє алмазним родовищем під Перм'ю. Півроку Світла одержувала непогані гроші, і ми вже звикли вважати її без п'яти хвилин мільйонеркою. І раптом всі виплати припинилися. Виявилося, що платили Світлі із внесків нових акціонерів, а алмазних копей немає й у спомині. Як пояснив знайомий, що приїхав з Пермі, місцеві жителі іноді там знаходять алмази й до місця передбачуваного родовища доріжка протоптана, але впирається вона в чисте поле, що поростило дикою травою...Світлана з товаришами на нещастя подали позови в суд, не особливо сподіваючись, що їм удасться повернути свої гроші, швидше за все, давно розтрачені. Саме в цей час фірма, де вона працювала, закрилася, виставивши співробітників на вулицю без вихідної допомоги.Магазин для народана минулому тижню вона мені подзвонила:- Поїхали в універсам "Народний"? Представляєш, там картопля по трьох рубля!- Так? А в нас в "Дикси" - по тридцяти!І ми поїхали. "Народний" - найдешевший магазин у Питере. І хоча він перебуває на далекій окраїні, Ржевке, пенсіонери та інші незаможні громадяни їдуть сюди із усього міста. Картопля по трьох рубля в кризу - це вам не хухри-мухри! Народу в "Народного" - як на ярмарку в базарний день. У магазині теж, але безліч кас працює жваво, і черга рухається швидко. Всі затариваются капітально: овочі беруть мішками, інше - сумками. У каси коштує бабуся й плаче. Нахапала продуктів повний візок, заплатила, а потім зрозуміла, що не віднести. А продавщиця навідріз відмовляється взяти частина продуктів назад.Обійшовши магазин, ми зрозуміли, у чому його секрет. Деякі продукти дійсно дуже дешеві, наприклад овочі. Вони навалені в лари, як на овощебазе, - брудні, навпіл із гнилизною. Люди надягають на руки поліетиленові пакети й вибирають із цього місива щось стерпне. Захоплюються, набирають помногу - а навіщо? Через два дні однаково все згниє... Або мед. Він неправдоподібно дешевий. Але одного погляду досить, щоб зрозуміти, що він давно прострочений і взагалі підроблений. Беруть його добре, тому що - де ж ще за таку ціну купиш?Дешеві ті продукти, "друга свіжість" яким занадто явно впадає в око. Люди беруть їх із приреченим видом, почуваючи себе нещасн, злиденними й змушеними купувати таку дрянь. Інша маса продуктів коштує стільки ж, скільки в інших магазинах, хоча серед них теж повно прострочених і підроблених, про що мені сказали в міському центрі контролю якості. Ну а в цілому складається враження, що тут всі дешево.Саме противне в "Народному" - це гостре відчуття пригніченості й приниження, що випробовує всяк сюди вхідний і особливо вихідний.- Яка злиденність! - сказала Світла. - Більше ніколи сюди не поїдемо!- Нізащо! - погодилася я. - Тільки що це міняє? В "Пятерочке" теж брудно й продукти, як на складі, коштують у піддонах, і в "Дикси" повно підробок. Я вуж не говорю про "Копійки", "Полушках", "Знахідках". Звичайно, такі магазини, як "Лєнд", "О'кей", "Стрічка", "Карусель", краще. Але адже в будь-якому магазині можна купити фальсифікований товар, генномодифицированний, та й просто прострочений. Напевно, зараз ніде не знайти їжу, що є не страшно. Тим більше не дорого.- Будемо шукати! - бадьоро відповіла Світла. І, уявіть собі, знайшла.По трьох рубля, але сегодняона подзвонила через тиждень:- Поїхали із мною на один склад? Прикинь, там баранина по 160 рублів, а картопля - по трьох.- Другий "Народний"?- Зовсім навпаки, якість там відмінне. А дешево, тому що ціни виробника й невелика складська націнка.Виявилося, що Світла вступила в споживче суспільство.- Тут багато продуктів, - розповідала вона, - коштують у два-три рази дешевше, ніж у магазині. Одяг дешевше приблизно на тисячу. Звичайно, асортименти поки не дуже великий, але основне, що треба для нормального харчування, є. Звичайно нам дзвонять і запитують: "Що вам потрібно?" Ми замовляємо. Вони знаходять виробника й купують. Причому дуже причепливо перевіряють якість і всі сертифікати, адже беруть для себе.- А як у цей кооператив вступити?- Заплатиш пайовий внесок 500 рублів, купиш товару на півтори тисяч, а потім купуй скільки хочеш. Із другої покупки дадуть 12-процентну знижку. Крім того, всі пайовики одержують відсоток від доходів кооперативу. Загалом, - підсумувала Світла, - споживчі кооперативи зараз беруть на себе обов'язок держави забезпечувати людей якісними й корисними продуктами.Для чого потрібні потребкооперативи?Споживча кооперація завжди виручала людей у важкі часи. У перші роки Радянської влади саме вона забезпечила фізичне виживання населення Росії. Під час Великої Вітчизняної й у післявоєнні роки допомогла налагодити постачання. Уже біля двохсот років споживчі кооперативи існують у різних країнах і активізуються тоді, коли люди убожіють.У наших магазинах зараз такий достаток - ока розбігаються. А в сутності є-те й нема чого. Чи жарт, 70 відсотків продуктів, по оцінках експертів, фальсифіковані! Їх є не можна. Але ми їмо. Часом труїмося, покриваємося кропивницею, і зовсім незрозуміло, чому нам не вистачає енергії...Чесно говорячи, ми самі сприяємо цьому процесу. Коштуючи в черзі в магазині, я завжди дивлюся, що люди купують. Якісь баночки, яскраві пакетики, у найкращому разі - нарізку сиру або китайську локшину - загалом, усякий перекус. Крупи, картопля й навіть докторська ковбаса давно перестали бути основною їжею. А помітьте, крупу й картоплю не підробляють. Весь контрафакт продається в баночках і пакетиках. Отож. Потребкооперативи не тільки закуповують якісні продукти, але й навчають людей правильно харчуватися. Лікарі проводять для пайовиків семінари й навіть готовлять із них фахівців з функціонального харчування. А вони, у свою чергу, організують на підприємствах пункти поширення корисних продуктів.P.S. Світла поки роботу не знайшла. Перебивається випадковими заробітками, одержує невеликий відсоток з доходів кооперативу й ще вступила в міжнародну чорну касу, що знайшла в інтернеті. Зараз чекає своєї черги на одержання грошей. Це, звичайно, не алмазні збирай, але теж непогано nсправкапервое споживче суспільство було створено в 1844 році англійськими текстильниками у фабричному селищі Рочдейль. Воно називалося "Рочдейльские піонери" і забезпечувало своїх членів продуктами й необхідними промисловими товарами. У Росії споживчі суспільства стали активно розвиватися після скасування кріпосного права. У перші роки Радянської влади споживча кооперація була зруйнована, а під час непу стала інтенсивно розвиватися. Потім була створена тверда структура споживчих суспільств на чолі із Центросоюзом СРСР. І хоча ціни й всі напрямки діяльності диктувало кооперативам держава, вони зуміли вижити. Незважаючи на економічну невигідність споживчої кооперації, держава робить їй фінансову підтримку тому, що, забезпечуючи населення дешевими товарами, кооперативи знижують соціальну напруженість у суспільстві. Цілком ймовірно, споживча кооперація буде активно розвиватися, поки економіка Росії не прийде в норму.

Джерело: bishelp.ru