чиЛегко бути підприємцем?

Рівно чотири місяці як ми перебуваємо в самостійному плаванні по хвилях власного бізнесу. Ми як ніколи почуваємо себе «у сідлі» і випробовуємо величезний щиросердечний підйом. Однак є складності, які доводиться переборювати стартаперу; про їх і про свій особистий досвід я й хочу повідати.

Обрушилися багато міфів і подання про те, як «просто й легко» займатися власною справою. Кожної, хто починає свою справу, повний райдужних надій і очікувань того, що от зовсім уже незабаром він стане мільйонером і буде запросто керувати більшим колективом, співробітники будуть винятково замотивована й мотивація їх буде такий же сильної, як ваша, а самі ви будете приймати тільки правильні й своєчасні рішення. І, напевно, так всі й буде, але тільки не відразу. По шляху можна розбитися об скелі розчарування. Спокійний дрейф у цій ситуації вас не врятує, оскільки інші так і норовлять бути спереду, і вам теж потрібно нестися на всіх вітрилах. Часу на роздуми дуже мало. У такій ситуації дуже важливе розуміння реальності на старті. Про основні міфи, пропоную поговорити зараз.

Міф 1. Я створю свою справу й буду повністю вільний.

Це один з найстрашніших міфів. Особисто я сам на нього попасся. Про вільного графіка й роботу в «зручне» час прийде забути. Принаймні, поки ви не зможете найняти досить людей, яким ви зможете довіряти, і які будуть компетентні не менше, ніж ви самі. Швидше за все, таких людей ви знайдете нескоро, якщо не сказати ніколи. Вам доведеться працювати по 12 годин на добу, ваша дружина й діти забудуть, як ви виглядаєте при денному світлі, ваші друзі вирішать, що ви зазналися, і новорічні свята будуть для вас способом розібратися зі справами, що нагромадилися, «у спокійній обстановці». Така ситуація винятково не подобається дружинам. Удома будуть виникати нерозуміння, іноді й сварки. Фактично, ви перетворилися в найманого співробітника з ненормованим робітником удень, з тією лише різницею, що найняли себе ви самі й вимоги до якості роботи у вас надзвичайно завищені. Те, що легко прощається іншим, буде точити вас постійно. Ви станете дратівливим і втратите гарний сон. Ви будете із заздрістю згадувати ті часи, коли ви працювали на «дядька» по 8 годин на день і на початку сьомого з легкою совістю вставали і йшли пити пиво, забувши про роботу до 9 годин ранку наступного дня. Взяти лікарняний або піти у відпустку стане такою ж нездійсненною мрією, як виграти в лотерею американську green card або вивчити іспанський по самовчителі. Загалом, про особисту волю приватного підприємця й говорити нема чого - це лише мрії.

Міф 2. Почавши працювати на себе, я знайду фінансову незалежність.

Абсолютно не має значення, робите ви бізнес на власні гроші або на притягнуті. Ніякої незалежності: якщо у вас її не було, то й не з'явиться. Перший час ви будете тільки вкладати, вкладати й вкладати, поки не вийдете на самооплатність, і будьте щасливі, якщо у вас це вийде. Більшість компаній умирає, так і не одержавши «грошей глоток». Якщо ваша мета - створити серйозний бізнес, а не щось для підтримки штанів, то всі зароблені гроші ви будете вкладати знову в справу, збільшуючи свої обороти. Чим більше грошей буде «крутится» у вашім бізнесі, тим більшу фінансову відповідальність ви почнете випробовувати. У вас почне боліти голова про те, що потрібно вчасно оплатити оренду офісу, заплатити зарплату співробітникам, адже в усіх є родини, які треба годувати. Затримати зарплату значить понизити мотивацію й рівень довіри до вас, що неодмінно відіб'ється на виробничих результатах. Останнім, хто буде одержувати зарплату, якщо гроші на неї залишаться, будете ви. Але, швидше за все, перший час прийде працювати зовсім без грошей. Із цим треба упокориться й вам, і вашій родині. Довгий час ваші співробітники будуть одержувати зарплату вище, ніж ви самі. Це буде здаватися несправедливим, адже ви працюєте разом з усіма, ви працюєте краще й більше всіх, і при цьому ви працюєте за меншу зарплату або зовсім без її. Ніяких результатів своєї праці спочатку ви не зможете відчути, це дуже демотивирует. Досить складно позбутися від мислення найманого співробітника, яким ви були багато років, і почати мислити як власник бізнесу, що вміє керувати, надихати й вести людей за собою.

Міф 3. Я створюю свій бізнес, щоб реалізувати весь свій досвід, знання й уміння.

Практично кожний, хто починає свою справу, уважає, що, нарешті, він буде приймати власні рішення й буде незалежним від регламентів і тупих начальників. У цьому є правда, тому що таким начальником станете ви самі. У цьому і є підступ. Навіть якщо ви були прекрасним професіоналом у якійсь своїй області, те тепер вам доведеться займатися зовсім іншим, ви не зможете дозволити собі займатися тільки тим, що ви добре вмієте робити. Різні організаційні питання, спілкування зі співробітниками, фіскальними органами, бухгалтерські питання будуть віднімати у вас більшу частину вашого дорогоцінного часу. Ви не зможете це нікому доручити, тому що ви вже занадто дорожите своєю справою, у яке вклали стільки нервів, часу, грошей. Як можна щось довірити співробітникові, що напевно все зіпсує! Такі думки рано або пізно відвідують будь-якого починаючого підприємця й дуже важливо перебороти ці бар'єри, не зламатися на них, не скотиться убік одноособового керування в спробі контролювати геть усе.

Міф 4. Якщо це мій бізнес, то правила встановлюю я.

(Моїм співробітникам читати цей пункт забороняється. :) Ставши підприємцем, ви повинні будете наймати співробітників. І от отут-те ви усвідомлюєте, що закон зовсім не на вашій стороні: закон захищає не той, хто організує робочі місця й платить державі податки, а співробітників, які порию зовсім не хочуть працювати, а тільки вимагають підвищення зарплати, соціальних гарантій, 8-мі вартового робочого дня, два вихідних у тиждень, оплачуваного лікарняного аркуша, повноцінного 24-х денної відпустки, навчання за рахунок компанії й т.д. При цьому відповідальності ніякий не несуть, результат не гарантують, часто хворіють або зовсім ідуть у декрет. Ви, як підприємець, зобов'язані дотримувати всіх вимог закону. Закон установлює правила взаємин між роботодавцем і співробітником. Співробітник не зобов'язаний практично нічого. Цю ситуацію треба розуміти й намагатися так мотивувати свій персонал, щоб він розділяв ваші мети й працював не за страх, а за совість.

Замість висновку

Звичайно, ці не все існуючі міфи, і не всі так погано, як я описав вище. Інакше б я ніколи не проміняв спокійне життя клерка на ті перспективи, які відкриваються перед сміливими й розпачливими хлопцями начебто нас.

«Кожний вибирає для себе жінку, релігію, дорогу...» Кожний вибирає для себе, яка життя йому більше по смаку. Але рішення повинне бути усвідомленим, зваженим і обміркованим з усіх боків. Отут не може бути правильного або неправильного рішення. На кожному етапі життєвого шляху для кожної людини правильне рішення - своє. Ми довго йшли до свого вибору, і ми його зробили. І не жалуємо!

А у вас як «сіяють брукву»?

Автор: habrahabr.ru

Джерело: Мир особистих фінансів