Будь обережний, читає начальник!

Активність співробітників найбільших компаній у соцсетях і блогах поки ще не стала публічною проблемою, однак демонструє всі ознаки того, що вже найближчим часом може перетворитися в таку.

В XXI столітті соціальні мережі й блоги стали невід'ємною частиною Всесвітньої павутини. Найвідомішими й популярними соцсетями й блоговими сервісами в Рунете сьогодні є ресурси Vkontakte.ru, LiveJournal.com, Liveinternet.ru, MySpace.ru, Odnoklassniki.ru, набирають обороти Twitter.com і Facebook.com та інші аналогічні сервіси. Відповідно до останнього спільного дослідження компанії "Яндекс" і Фонду суспільної думки, на частку Росії в цьому просторі доводиться 5% від всієї блоговой активності: усього в Рунете 7,4 млн блогов, з них 12% ведуться в регулярному режимі. Представники найбільших соціальних мереж - Vkontakte.ru і Odnoklassniki.ru - привселюдно заявляють, що кількість зареєстрованих користувачів у кожної з них перевищує 40 мільйонів.

Крім розмов ні про що, споровши, балаканини, фотографій щодня користувачі ведуть активну дискусію про компанії, їхніх товарах, послугах, обмінюються думками й враженнями. Улюбленим заняттям багатьох офісних службовців є обговорення в Мережі, у тому числі в блогах і соцсетях, власних компаній: їхніх норм і правил, продуктивності роботи, вдач і інших тонких нюансів, які, якщо керуватися нормами трудової етики, розголошенню не підлягають. У результаті один пост у блоге або дискусія в соцсети очевидно може завдати серйозної шкоди репутації компанії або ж, навпаки, зробити її привабливої, показати у вигідному світлі. Активність співробітників компанії в Мережі може стать і погрозою в змісті "инсайдерских зливів", які можна представити як розголошення комерційної таємниці. Таким чином, соціальні мережі й блогосервиси можуть бути ресурсами, які здатні завдати шкоди не тільки репутації, але й діловим інтересам того або іншого підприємства.

Безліч наочних прикладів розголошення "зливів" внутрішньої корпоративної інформації, у тому числі, негативної, можна переглянути в спеціалізованих групах на сайтах Odnoklassniki.ru або Vkontakte.ru. Працівники компаній створюють групи, де відкрито обговорюють недоліки різних роботодавців (назви яких також зазначені в повідомленнях), заробітну плату, скаржаться на начальство або ж навпаки, хвалять ті місця, де вони працюють.

Тим часом на Заході вже давно говорять про те, що інформація про компанію або роботодавця, опублікована в соцсети або блоге, може нести за собою сумні наслідки, а трохи безневинно кинутих слів - запросто зіграти проти автора. Так, наприклад, у Чикаго квартиронаймачка Аманда Боннен написала у своєму микроблоге на Twitter.com про вогкість у квартирі, тим самим, нібито, нанеся шкода репутації компанії. "Хто сказав, що погано спати у квартирі, де є цвіль? Домовласницька компанія Horizon Group уважає, що це в порядку речей", - поскаржилася Аманда своїм друзям. Horizon Group оцінили збиток, заподіяний їм, в $50 тисяч. Заява позивача порахували "безрозсудним", а з Аманди Боннен нічого не стягнули. Але після цього випадку пройшла хвиля коментарів серед журналістів, блогеров і правознавців. Дана історія широко обговорювалася в американській пресі, де модним стало застереження "Be careful what you tweet".

Подібні попередження звучать уже й на російських просторах, щоправда, від самих користувачів. Так, наприклад, у згаданих "Однокласниках", існує "Нафтогазовий клуб" - форум, де основними учасниками є співробітники провідних нафтогазових компаній Росії. Ця група, відкрита для всіх користувачів соцсети, надає великий матеріал для міркування. Там можна знайти майже все - інформацію про розмір зарплат, про характери начальників і вдачі співробітників окремих компаній і так далі. Нерідкі там і попередження: коли хтось захоплюється, йому обережно нагадують, що "нефтянка" - кругла".

Сучасні компанії, вірніше, їхнє керівництво, змушені сприймати соцсети й блоги як даність, ураховувати активність їхніх співробітників. У деяких компаніях активно мониторят те, що пишуть люди. Деякі компанії блокують в офісі доступи до подібним до ресурсів. У першу чергу, зрозуміло, це робиться, щоб співробітники не відволікалися, але це знімає й момент напруженості -, що розлютив на начальника не може відразу виплеснути ненависть, наприклад, у ЖЖ. Йому доводиться чекати вечора, а до вечора часто потреба винести робочі моменти на суд широкої публіки відпадає.

Говорити відкрито про те, чи зіштовхуються вони зі шкідливою активністю своїх співробітників в Інтернеті, великі компанії не люблять. Багато хто з тих, до кого ми звернулися за коментарем, відмовилися розмовляти на дану тему, назвавши її надто лоскітливої. Так само як уникають ті, хто в неформальних розмовах визнає дану проблему, відкрито говорити про репресивні міри - однак очевидно, що удар по компанії не може залишитися безкарним.

Деякі затверджують, що в них у компаніях подібної проблеми немає. Так, наприклад, Ігор Петров, директор по зв'язках із громадськістю групи "Онєксим", на питання про те, чи були в них проблеми, пов'язані з публікацією в Мережі інформації про групу її ж співробітниками заявив: "У нас маленька група з 130 чоловік. Дружелюбний колектив з молодих розумних хлопців. Інтереси різні. Перетинань для конфліктів немає. Внутрішньої конкуренції теж ні". Не було й проблем із зі зливами інсайда в Мережу: "Гравці інсайда самі придумують теми. Це їхньої гри. Ми отут не при чому. Наш інвестиційний фонд закритий у своїх діях". HR-Директор компанії " Юникредит Секьюритиз" Михайло Славнов повідомив, що його компанія ніколи не зіштовхувалася із проблемою конфліктів і виносу інсайда співробітниками компанії в Мережу, відзначивши, що це "технічно неможливо".

Визнали відкриті існування проблеми представники "Яндекса". За словами Романа Іванова, керівника відділу комунікаційних сервісів компанії, "Яндекс" зіштовхувався із проблемою надмірної й загрозливої репутації й внутрішніх відносин у компанії мережної активності співробітників. "В "Яндексе" є поведінкові норми, які стосуються різних сторін життя, не тільки блогов (наприклад, негативна думка про роботу колег прийнято висловлювати усередині компанії, і для цього існує безліч способів: від "прийти й поговорити" до листа на поштове розсилання відповідного сервісу або відділу). Кожний співробітник підписує NDA. Якщо він ця угода порушує, не важливо де - у блогосфере або в офлайне, він несе за це відповідальність".

Більше того, на питання "Інтерфаксу" про те, чи просили компанії видалити із блогового реєстру кєши записів, що ганьблять репутацію, представники "Яндекса" відповіли теж ствердно. Антон Волнухин, керівник сервісу "Пошук по блогам" пояснив: "Так, такі прохання були. Пошук по блогам "Яндекса" перестає показувати збережену копію поста тільки після того, як був вилучений оригінал запису, і, як правило, тільки по запиті власника блога, що опубликовали цей пост". Також він додав, що при обігу з подібними запитами третьої сторони, Яндекс пропонує звернутися до автора блога або власникові блогхостинга. "Наш сервіс - "дзеркало" блогосфери. Ми лише відображаємо те, що в ній є", - сказав він.

Джерело: www.interfax.ru