Бізнес-Ідея: Революційна розробка виагри

Протягом сторіч люди шукали ліки, здатні вилікувати єректильную дисфункцию (ЄД). Древні китайці пропонували використовувати для цих цілей женьшень («чоловічий корінь»). Відповідно до Біблії, Авимелех був уражений цією недугою тільки за те, що всього лише подумат про злягання із дружиною Авраама. У Древньому Єгипті вважалося, що ЄД як покарання насилается розсердженими богами, і тому найпоширенішим способом лікування було поклоніння ідолам. У Древній Греції як ліки від ЄД приймали настойку, зроблену із залишків м'яса, зчищених з ножа, яким кастрували баранів. У середні століття католицька церква приписувала ЄД чаклунству й одержимості демонами. В Id років король Луи XVI нібито не зміг переспати зі своєю дружиною Марією Антуанеттой. Виявилося, що в нього занадто припасована крайня плоть — наступне обрізання, мабуть, позбавило його від імпотенції. Існували й народні кошти лікування цієї недуги - починаючи від здрібнених рогів носорога до розмелених у порошок яєчок антилопи.

Зовсім нове рішення проблеми з'явилося в почато 1961 р., коли Геддингс Осборн виявив, що вже не в змозі мати сексуальні відносини зі своєю тридцятирічною дружиною. Розчарований таким поворотом подій, містер Осборн кілька наступного років працював над дозволом своєї проблеми. В остаточному підсумку він придумає вакуумний насос, що викликав ерекцію, і запатентував цей винахід. Хоча насос викликає ерекцію й не самим романтичним способом, проте він дотепер користується попитом. Osborn Medical Systems продовжує провадити й продавати але всім) миру свій вакуумний насос Erecaid. Однак проблема вимагала більше ефективного рішення, і, як це часто буває, воно з'явилося зовсім випадково.

В 1980 р. французький лікар Ронат Вираг повідомив, що, оперуючи одного з пацієнтів, він ненавмисно ввів у нею пенис папаверин, розслабивши в такий спосіб те, що називається «гладкими м'язами» стінок пениса. У результаті в пацієнта зненацька виникла двогодинна ерекція. Після цього вчені, що вивчають ЄД почали експериментувати з ін'єкційною терапією, уводячи в пенис різні медпрепарати. Було виявлено, що один з них - феноксибензамин - викликає ерекцію за кілька хвилин. Однак побічні ефекти у вигляді серцевої аритмії й гипервентиляпии легенів виключали його застосування. Лікарі Франції, Японії й Сполучених Штатів одночасно прийшли до висновку, що ін'єкції папаверину, феноламина й простогландина Е-1 - так звана потрійна суміш - досить непогано рятували від ЄД принаймні на якийсь час.

Немає потреби говорити, що самостійне введення ін'єкцій у пенис - заняття малоприємне, таке лікування було навіть неприємніше самої хвороби. Але багато чоловіків, испробовав різні варіанти, однаково впорскували собі ліки. Уколи допомагали, тому що ліки розслаблювали гладкі стінки пениса, дозволяючи йому наповнюватися кров'ю. Цікаво, що після оргазму ерекція не зникала, іноді триваючи півтори години. Ін'єкції мали дуже високий показник ефективності - понад 70%, тому більше 500 тис. чоловіків незабаром стали вводити собі потрійну суміш.

Ясно, що, коли попит настільки великий, потрібно щось краще, і знайти його допоміг заблудлий у лікарні лікар. Доктор Джейкоб Райфер, уролог з медичного факультету Каліфорнійського університету, багато років вивчав імпотенцію й считат. що ЄД виникає внаслідок нездатності гладких м'язів пениса розслаблюватися. Долі було завгодно, щоб один раз доктор Райфер заблудився в лабіринті схожих один на одного будинків, що становили університетський медичний центр. Зрештою він опинився біля офісу з написом «Фармакологія: Лабораторія по дослідженню гладких м'язів» (цитуючи гумориста Дейва Барри, ми нічого отут не підбудували). Доктор Райфер увійшов у лабораторію й початий розмовляти з одним із учених. Той повідомив його, що директор лабораторії доктор Луїс Игнарро тільки що відкрив настільки Довгоочікувану причину розслаблення гладких м'язів тіла.

При взаємодії окису азоту (OA) із клітками гладких м'язів відбувається хімічна реакція, що змушує м'язи розширюватися або розслаблюватися.

Двоє лікарів вирішили об'єднати зусилля, для того щоб з'ясувати, є чи OA у гладких м'язах пениса і якщо є, то чи впливає вона на процес ерекції. Дуже швидко вони прийшли до висновку, що OA викликає ерекцію. У цей же час учені з американського фармацевтичного гіганта, компанії Pfizer Inc.. відряджені у Великобританію, намагалися знайти спосіб збільшити кровоток у тілі. Вони вважали, що збільшення кровотока зменшить біль при стані, відомому як ішемія міокарда. Учені думали, що якщо їм удасться збільшити приплив крові до грудей пацієнта, те останній може видужати швидше, ніж звичайно. Але медпрепарат, що вони тестировали, не давав належних результатів. Зрештою як останні кошти вони вирішили різко збільшити вводяться дози, що, ліків UK-92-480. Їм дійсно вдаюся значно збільшити приплив крові, однак зовсім не до того органа, до якого вони хотіли.

Зрозуміло, учені з Pfizer відразу змінили напрямок своїх досліджень. Чим більше вони експериментували з UK-92-480 (так позначався препарат сильденафил, пізніше названий «виагра»), тим більше переконувалися в тім, що знайдено оральное ліки для лікування ЄД. Так само як і доктори Райфер і Игнарро в Каліфорнії, група лікарів з Pfizer стать керівництвом доктори Иана Остерло виявила, що OA викликала ерекцію, розслаблюючи гладкі м'язи пениса.

Це було дивно, говорить доктор Остерло, тому що «раніше ми не могли знайти ліки, що викликали ерекцію, через те, що й у пенисе, і в інших органах перебуває безліч кровоносних посудин. І якщо чоловік приймав препарат, що викликав ерекцію шляхом розширення таких посудин у пенисе, те це завжди приводило до розширення кровоносних посудин і в інших частинах тіла, а подібне розширення неодноразово приводило до самих небажаних наслідків».

Сильденафил був чудовий тим, що він діяв тільки на область паху. Наступним кроком, як і у випадку з будь-якими новими ліками, повинні були стати клінічні випробування. Медичні книги повні прикладів того, як багатообіцяючі ліки не витримували перевірку при двічі сліпих, вибіркових, двосторонніх, перехресних випробуваннях. Головне питання, на який повинні були відповісти ці випробування, звучав так: у стані чи виагра зберегти ерекцію?

Якщо у вас є ідея, на підставі якої можна створити новий продукт, але вас бентежить вартість виведення її на ринок, радуйтеся, що ваша компанія не фармацевтична - тому що її середні витрати на один препарат до його схвалення УСН (Керування по санітарному нагляді за якістю харчових продуктів і медикаментів) становлять півмільярда доларів. Але якщо препарат працює, то компанія одержує в нагороду ексклюзивне право провадити й продавати його протягом 20 років. Тому, перш ніж здійснити свою нездійсненну мрію, Pfizer довелося провести свою маленьку блакитну таблеточку через целую серію тестів. Під час першої їхньої фази - малої вибірки - нові ліки випробовуються на невеликій групі пацієнтів, що звичайно не перевищує дванадцять чоловік. Якщо все проходить нормально, то починається друга фаза випробувань. Під час цієї фази вчені приділяють особливу увагу безпеки препарату і його побічних ефектів, тому пацієнтів ділять на дві групи, одна йз яких приймає новий препарат, а іншої дають плацебо (нешкідливі ліки, що прописується для заспокоєння хворого).

Протягом третьої фази препарат приймають кілька сотень пацієнтів. Якщо результати задовільні, то до моменту настання четвертої фази новий препарат уже зізнається ефективним і лише злегка допрацьовується.

Що стосується виагри, те результати випробувань із самого початку були просто карколомними. Під час першої фази препарат приймали 12 чоловіків, і, на диво лікарів, 10 з них були піднесені його впливом. У другій фазі 90% принимавших ці ліки повідомили про значне поліпшення ерекції. Ті ж результати були й після третьої фази. Один з пацієнтів сказав докторові Остерло: «Ці ліки повернули мене до життя. Воно змінило мою самооцінку. Тепер я абсолютно інша людина». По завершенні випробувань виагра одержала захоплені відкликання в пресі. Один із провідних експертів по ЄД доктор Рєймонд С. Розен, заявив, що поява виагри возвещает про початок зовсім нової ери».

27 березня 1998 р. УСН затвердило використання препарату виагра (цитрату сильденафила), виробленого Pfizer Inc., для лікування чоловічий єректильной дисфункции. Відразу ж після цієї звістки на препарат обрушився такий потік уваги з боку ЗМІ, якому можна зрівняти хіба що з випуском перших Вич-Протеазних інгібіторів в 1995 р. або з появою прозака в 1987-м. Всі навколо говорили про виагре, починаючи від телевізійного шоу Saturday Night Live до колишнього кандидата в президенти Боба Доула. Через два тижні після своєї появи в продажі виагра стала самим розкуповува_ швидко медпрепаратом в історії медицини. До квітня 1998 р. завдяки успіху нових ліків Pfizer по показнику ринкової капіталізації вперше за увесь час обійшла фармацевтичного гіганта (і свого конкурента) компанію Merck & З. За допомогою виагри Pfizer стала самою великою фармацевтичною компанією у світі. А в травні 1998 р. канал Dow Jones Online повідомив, що виагра допомагає не тільки чоловікам-імпотентам. За словами журналістів, представники Bradley Pharmaceuticals (компанії, що не належить Pfizer) пророкували, що збільшення сексуальної активності серед споживачів виагри середнього віку приведе до різкого стрибка продажів вгледіти^ся змащення лубрин, виробленої Bradley.

Однак незважаючи на райдужний початок, незабаром позитивний імідж виагри став сходити на немає. Улітку 1998 р. з'явилися перші судові позови. Першою людиною, що подала позов проти виагри, був 63-літній житель Нью-Йорка Диего Падро, що затверджував, що виагра викликала в нього серцевий приступ. Але саму незвичайну претензію висунув автомобільний дилер з Нью^-Джерсі Джозеф Моран. Він заявив, що, прийнявши виагру, урізався у два припаркованних автомобілі, тому що, «побачивши, як з кінчиків пальців виходить блакитна блискавка, він миттєво знепритомнів».

Незважаючи на проблеми, породжені успіхом, виагра виявилася одним із самих новаторських і корисних медпрепаратов в історії, і це визнавали все. Незабаром після появи виагри трьом ученим, що розробив цей препарат (Pfizer заявляє, що насправді в розробці виагри брали участь сотні фахівців), включаючи й доктори Луїса Игнарро з Каліфорнійського університету, була вручена Нобелівська премія в області медицини й фізіології.

До продукції, призначеної для тіла, люди досить часто ставляться скептично. Здобуваючи який-небудь новий офісний продукт або предмет побутової електроніки, нічим не ризикуєте. Однак якщо ви купуєте продукт, прийнятий усередину, те наслідки можуть бути занадто серйозними. Проте найбільше винахідників у середовищі медиків. Це одна із причин того, що медицина за останні 100 років зробила такий значний ривок. Якби не винахідливість лікарів, ми не були б такими здоровими й не жили б так довго. Але це не виходить, що дуже просто змусити людей спробувати щось зовсім нове, особливо якщо це нове потрібно вставляти в тіло.